Понад 31 000 голосів набрала петиція із закликом до президента Володимира Зеленського накласти вето на законопроєкт, який збільшує покарання для військових за невиконання наказів, дезертирство та інші порушення військової дисципліни.

Дивіться нас на YouTube: пояснюємо складні речі простими словами

Нові правила неоднозначно сприйняли деякі депутати та військові, але підтримали головком ЗСУ Валерій Залужний та міністр оборони.

Аргументи "проти" закону наводить, наприклад, Роман Костенко, військовий і нардеп від фракції Голос: "У нас навіть до колаборантів та зрадників не застосовуються такі норми, які ми хочемо застосовувати до наших військовослужбовців".

Аргумент головкома Залужного "за" закон: під час війни потрібні швидкі рішення.

LIGA.net зібрала основні позиції "за" та "проти" ухваленого законопроєкту №8271.

Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини

ЩО СТАЛОСЯ. Верховна Рада 13 грудня ухвалила законопроєкт №8271, який посилює покарання військових за порушення дисципліни. Він забороняє судам пом'якшувати покарання військовим за непослух, невиконання наказу, погрози начальникові чи насильство проти нього, дезертирство, самовільне залишення військової частини чи поля бою.

Збільшено строки та штрафи за порушення, запроваджується огляд військовою службою правопорядку резервістів та військовозобов'язаних на факт сп'яніння.

Законопроєкт було ухвалено за основу та загалом (без другого читання) через п'ять днів після його реєстрації у Раді. У парламенті його представляв начальник Генштабу ЗСУ генерал Сергій Шаптала.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Петиція з вимогою до Зеленського ветувати закон за тиждень набрала 31 000 голосів – за умови 25 000 необхідних. Інакше, йдеться у петиції, командування отримує безпрецедентні важелі для шантажу та покарання військових в'язницею за будь-яку критику їхніх рішень.

Деякі депутати були проти ухвалення закону без доопрацювання до другого читання, каже LIGA.net нардепка фракції Голос і членкиня делегації в ПА НАТО Соломія Бобровська. Вона натиснула "червону" кнопку.

"На жаль, його винесли, швидко підписали та передали на підпис президенту, – пояснює вона. – І тепер є громадська дискусія замість того, щоб спочатку обговорити, знайти консенсусне рішення Генштабу, депутатів та Ставки верховного головнокомандувача".

Норми №8271 дискримінують військових, вважають критики. У них не буде права на пом'якшення покарання, яке мають обвинувачені в інших порушеннях.

"Навіть люди, які ґвалтували та вбивали, мають доступ до інституту пом'якшення покарання, – пояснює LIGA.net адвокат та військовий Масі Найєм. – А цим законом вони хочуть забрати ці права (у військових. – Ред.). Це неправильно. Навіть з погляду ставлення до ЗСУ. Я вже не кажу про те, що докорінно це забирає у них право на правосуддя".

Нардеп та військовий, полковник СБУ у відставці (позивний "Грім") Роман Костенко каже LIGA.net, що бачив різні ситуації на полі бою. І кожен випадок потребує індивідуального розгляду судом, а не зрівнялівки: кожному по 5-12 років ув'язнення.

"Я проти, наприклад, ситуації, коли людина мобілізувалася, пройшла тиждень підготовки, потрапила під артобстріл, виявила слабкість духу і відійшла, а за це їй – п'ять років", – пояснює Костенко.

Закон не вирішує головної проблеми – дисципліни в армії, переконаний Найєм. Навпаки, він може деморалізувати військових, додає Бобровська. За її словами, такий підхід – "йти вперед під страхом в'язниці" – робить систему "совковою та російською".

У Кримінальному кодексі і зараз достатньо механізмів, щоб карати порушників, впевнений Костенко: "Якщо військовий відступив, а від цього загинув батальйон чи рота, жоден суддя ніколи не дасть йому пом'якшення".

Якщо ж суди не приймають жорстких рішень до порушників – то
мають бути питання до роботи суддів і прокурорів, якості доказів і розгляду справ, а не змін до Кодексу, вважає Бобровська.

Щоб покращити дисципліну, зараз потрібно проаналізувати ситуації, коли її порушували, каже Найєм. Також велике питання – самі накази.

Крім того, важливо працювати з військовими та командирами, залучати психологів, додає Костенко.

"У нас в армії зараз здебільшого не професійні військові, а умовні вчорашні вчителі, агрономи та водії, – пояснює нардеп. – Вони не бачили щодня розривів 152-мм снарядів, багато трупів та розбомблених будівель. І до них має бути підхід, а не так, що дав задню – і п'ять років ув'язнення".

Терміново розглянути законопроєкт просили самі військові – відповідний лист було подано до Ради з підписами головкому ЗСУ Валерія Залужного та міністра оборони Олексія Резнікова. Військові у Раді пояснювали терміновість важкою ситуацією під Бахмутом, каже голова СН Давид Арахамія.

Залужний публічно закликав Зеленського підтримати законопроєкт. За його словами, армія тримається на дисципліні: роз'яснювати та переконувати можна у мирний час – а під час війни потрібні швидкі рішення.

"Відмовники можуть заплатити штраф, розмір якого становить до десяти відсотків бойових виплат, або отримати покарання з випробуванням, це несправедливо. Ба більше, і це ключове, оголені ділянки фронту змушені закривати собою інші військовослужбовці, що призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних людей на них", – пояснив свою позицію головком.

Водночас Залужний запевнив, що командири також несуть відповідальність, а він працює над проблемами, які призводять до самоволки.

У Генштабі вважають справедливим за умов війни не призначати для військових більш м'які покарання, ніж передбачено законом. "Такі злочини послаблюють обороноздатність, можуть фатально вплинути на виконання бойових завдань іншими законослухняними військовими", – йдеться у заяві ГШ.

Також 16 грудня публічно підтримав №8271 представник Зеленського у Раді Федір Веніславський. Закон доволі збалансований та покращить якість дисципліни на фронті, вважає нардеп.

За його словами, є поодинокі випадки, коли невиконання наказів, самоволка чи погрози начальника негативно впливали на боєздатність підрозділу та могли поставити під загрозу інших військових.

"Моральний дух українського війська загалом дуже високий. На жаль, бувають винятки, коли один або кілька військовослужбовців саботують діяльність цілого військового підрозділу, – пояснював Веніславський. – Саме для недопущення таких випадків цей законопроєкт і спрямовано. 99% усіх військовослужбовців точно не відчують жодних негативних наслідків від дії цього закону".

LIGA.net намагалася отримати коментарі Веніславського та голови профільного комітету Сергія Іонушаса (СН), але на момент публікації відповідей не отримала.

ЩО ДАЛІ. Зеленський має зробити дві дії: відповісти на петицію (у нього на це є ще 86 днів) і ухвалити рішення – ветувати чи підписати №8271, щоб він став законом.

Проте на практиці законопроєкт може довго лежати взагалі без підпису. Наприклад, з квітня чекає на підпис №7180 від 19.03.2022, який дозволяє українцям за бажанням продовжувати військову службу до 65 років, зазначають правозахисники.

Банкова поки що офіційно не коментувала законопроєкт.

Читайте також: "Скажіть дружині, що я 200". Історія Героя України Дмитра Фінашина