Єврокомісія згодна почати переговори про членство в ЄС з Україною, Молдовою. А Грузії – надати статус кандидата.

Європейські топпосадовці, українська влада та опозиція майже в унісон називають рішення історичним позитивом. "Це дуже серйозний щабель, на який сьогодні піднялася Україна за 10 років нашої боротьби за нашу стратегічну мрію", – каже LIGA.net голова парламентського комітету з євроінтгерації Іванна Климпуш-Цинцадзе (Євросолідарність).

Але попереду два нові виклики – затвердити рекомендацію Єврокомісії згодою всіх 27 держав-членів ЄС та отримати свіжу "рамку переговорів", виконавши нові вимоги Євросоюзу. Їх (спрощено) чотири.

Чого чекати на треку євроінтеграції далі – коротко на LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн похвалила Україну за прогрес у реформах під час війни. Київ на 90% виконав те, чого від нього очікував ЄС, надаючи статус кандидата влітку 2022-го.

"На основі цього ми рекомендували розпочати переговори щодо вступу України в ЄС", – заявила фон дер Ляєн.

За її словами, головний прогрес – у реформах КСУ, сфері правосуддя, антикорупційних процесах, боротьбі з відмиванням грошей, обмеженні впливу олігархів, новому законі про медіа, прогресі щодо нацменшин.

Але для ухвалення переговорної рамки (фактично – плану переговорів) Україні ще треба підтягнутися у чотирьох питаннях, йдеться у звіті Єврокомісії: щодо Національного антикорбюро (НАБУ), Нацагентства із запобігання корупції (НАЗК), закону про лобізм та становища нацменшин.

Ще більше рекомендацій для України Єврокомісія опублікувала у дуже детальному 150-сторінковому звіті. В антикорупційній галузі це – забезпечення незалежності Спеціалізованої антикорпрокуратури (САП), скасування "правок Лозового" у кримінальному процесі, зазначає ЦПК. У судовій – завершення відбору до КСУ, усунення корупційних ризиків у Верховному Суді, аудит та модернізація у судовій системі, звертає увагу голова DeJure Михайло Жернаков.  

Президент Володимир Зеленський вважає рекомендацію Єврокомісії "чистим позитивом" і правильним кроком в історії. Та вже у грудні очікує рішення від Європейської ради (фактично – саміту лідерів ЄС).

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Знайти консенсус. На підставі рекомендації Єврокомісії вже 14-15 грудня Єврорада може ухвалити рішення щодо відкриття переговорів. Для цього потрібна згода всіх 27 країн-членів. Найбільшою перепоною виглядає наразі Угорщина. Прем’єр Віктор Орбан пообіцяв блокувати початок переговорів, якщо Україна не перегляне закон про мову.

Україні варто продовжувати непростий діалог з Угорщиною, впевнена Климпуш-Цинцадзе. І паралельно доносити іншим 26 членам ЄС – що зробила Україна для захисту нацменшин.

Подолання спротиву Угорщини залежить і від партнерів.

Будапешт питанням про розширення Євросоюзу буде шантажувати Брюссель для відновлення доступу до фондів ЄС, який йому заморозили за відступ від демократії, каже LIGA.net нардеп Ярослав Юрчишин (Голос).

"Офіційною риторикою угорської влади буде захист угорської меншини в Україні, – каже нардеп. – А неофіційно вона буде торгуватися за доступ до ресурсів".

Пані посол ЄС Катаріна Матернова не виключає, що одна чи декілька країн можуть не дати згоди на відкриття переговорів – тоді будуть потрібні додаткові консультації, це буде крок назад.

Але Матернова вірить, що з Україною такого не станеться, оскільки зроблена "екстраординарна робота".

Вже від завтра керівник Євроради Шарль Мішель та лідери країн-партнерів почнуть говорити з Орбаном, переконує заступник голови ОП Ігор Жовква: "Я впевнений, що ніяка політична позиція тих чи інших керівників тих чи інших держав не завадить отримати нам рішення, яке визріло".

Здобути рамку. Позитивне рішення Євроради ще не означатиме де-факто початку перемовин, каже Климпуш-Цинцадзе. Для цього Єврокомісія має сформувати ще рамку – спрощено кажучи, план переговорів.

Вона вже готова розпочати над нею роботу, зокрема проводити скринінг законодавства. Але рекомендує ухвалити рамку після того, як Україна підтягнеться за чотирма напрямками: 1) збільшити штат НАБУ; 2) прибрати обмеження у повноваженнях НАЗК; 3) ухвалити закон про лобізм як частину антиолігархічного курсу; 4) ухвалити закони, щоб втілити рекомендації Венеційської комісії до законів про нацменшини, мову, ЗМІ, освіту.

Проєкт про штат НАБУ вже в Раді, каже член антикоркомітету Юрчишин. Потрібне також пропорційне збільшення штатів САП та Вищого антикорсуду – щоб розслідування НАБУ ефективно розглядали у суді.

"Єврокомісія відзначила прогрес у посиленні антикорупційної інфраструктури, подальші рекомендації не складні для виконання", – переконаний Юрчишин.

Напрацювання щодо лобізму були в НАЗК, каже Климпуш-Цинцадзе: "До них є критичні зауваження. Але, можливо, частину напрацювань можна взяти за основу, щоб зареєструвати законопроєкт і рухатись далі".

Складніше з четвертим пунктом – про нацменшини. Українські закони про освіту, мову та медіа критикує не лише Угорщина, а й комісар ЄС із розширення – угорець Олівер Варгеї, нагадує Юрчишин.

"Рекомендації ЄС знову не містять чіткого визначення, що зробити, – пояснює нардеп. – Тут є поле для маніпуляцій і подвійного читання".

ЩО ДАЛІ. Технічна робота може початися одразу після позитивного рішення Євроради, запевнила фон дер Ляєн. А у березні 2024-го Комісія оприлюднить новий звіт про прогрес України – переговори по суті можуть початися навесні.

Самі переговори про членство не є швидкою історією – Україні треба буде адаптувати законодавство до норм ЄС за 35 розділами.

Заяви українського уряду про бажання пройти переговори за два роки можуть викликати розчарування, попереджає Матернова. Але реально розраховувати на членство до кінця десятиліття.

"Найкоротший шлях від кандидатства до членства був у Фінляндії – 3,5 роки. А в середньому в останньому десятилітті країни проходили його за сім років, – нагадує Климпуш-Цинцадзе. – Мені б хотілося, щоб ми не вийшли за цей термін".

Також є ризик, що чим ближчою Україна буде до ЄС, тим сильніше країни Центральної Європи можуть сприймати її як конкурента за фонди ЄС та ринки, попереджав європейський редактор Радіо Свободи Рікард Юзвяк.

Прояви цього вже були – конфлікти з польськими аграріями та перевізниками, нагадує Климпуш-Цинцадзе. Конкуренція може відбуватися і не тільки з найближчими друзями та сусідами.

"Ми будемо бачити конкурентну боротьбу від тих, кого будуть зачіпати ті чи інші сектори нашої економіки, – пояснює вона. – Сьогодні ми говорили з колегами з комітету європейських справ Франції. Левова частка – в них вже наростає стурбованість, як працюватиме сільськогосподарська політика підтримки фермерства за умови просування до ЄС".

Подібні виклики проходила кожна країна перед вступом до ЄС, додає вона: "Всім вдалося їх подолати, а значить, і нам вдасться".

У питанні швидкості був і певний позитив. Комісар із розширення Олівер Варгеї заявив, що ЄС зможе приймати нових членів, не очікуючи на завершення реформи Євросоюзу, дискусії про яку почалися цієї осені.

Такий підхід означає значно краще положення для України, каже Юрчишин. Раніше риторика була – спочатку реформа самого ЄС, і тільки потім можна говорити про розширення.

"Ми критично зацікавлені в тому, щоб ці процеси не узалежнювалися, – пояснює Климпуш-Цинцадзе. – Якщо країна готова до вступу і зробила свою домашню роботу, то незавершеність реформування ЄС не має стати стримувальним фактором для останніх етапів вступу".

Але поки зарано стверджувати, що озвучена Варгеї позиція є консенсусом всіх столиць ЄС, підсумовує нардепка: "Добре, що є такий настрій у Комісії. Але все-таки це рішення  ухвалюється країнами-членами. Ця дискусія ще знаходиться на початкових стадіях".

Читайте також: Розбір | Хрест проти півмісяця. Що стоїть за антизахідною риторикою Ердогана і куди він веде Туреччину

єсєврокомісіяпереговориєвроінтеграціяУрсула фон дер Ляєнвступ до ЄС