Сили оборони України провели серію успішних дій на лівому березі річки Дніпро на Херсонському напрямку та закріпилися на декількох плацдармах. На лівобережжі тривають важкі бої.

"Ворог намагається вибити наших воїнів із займаних позицій, через що має великі втрати… Майже щодня загарбники здійснюють від чотирьох до 10 таких спроб", – повідомляє Генштаб Збройних сил.

Ситуація надзвичайно складна, каже LIGA.net полковник ЗСУ, ексспікер Генштабу Владислав Селезньов: "Сили неспівставні. Коли кажуть, що український морпіх може воювати проти 10 окупантів – це не пуста метафора. Тим не менш морська піхота тримає три плацдарми".

Захоплення Силами оборони плацдармів на лівобережжі стало для росіян несподіванкою, додає LIGA.net представник ГУР Андрій Черняк.

Якими є задачі українських військових на лівому березі Дніпра – коротко.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

"УНІКАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ". ЯК ФОРМУВАЛИСЯ ПЛАЦДАРМИ

17 листопада командування Морської піхоти вперше офіційно заявило: українські морпіхи та інші підрозділи змогли закріпитися на декількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини.

Повідомлення про захоплення українськими захисниками позицій на лівому березі почали з’являтися ще в серпні. Однак тривалий час ця інформація не мала офіційних підтверджень.

"ЗСУ неодноразово закликали не поспішати із повідомленнями про просування Сил оборони на лівобережжі Херсонщини до офіційного підтвердження, – нагадує LIGA.net військовий експерт із Центру Разумкова Олексій Мельник. – Можна припустити, що плацдарм на лівому березі Дніпра достатньо убезпечений від несподіваних ворожих контратак, і наші сили надійно на ньому закріпилися".

Морська піхота (Фото: 38-а ОБМП)
Морська піхота (Фото: 38-а ОБМП)

Саме інформаційна тиша навколо активності Сил оборони на лівому березі стала запорукою успішного виконання завдань, додає LIGA.net речник Української добровольчої армії "Південь" Сергій Братчук.

Для формування плацдармів потрібні були добре підготовлені люди та тривале ретельне планування, розповідає LIGA.net військовий експерт, майор запасу Нацгвардії України Олексій Гетьман.

"До того, як почали працювати морпіхи, майже пів року туди висаджувалися наші диверсійно-розвідувальні групи, – каже він. – Вони не мали наміру закріпитися, просто тримали ворога у напрузі, проводили рейди. Через це росіяни не одразу зрозуміли, що ми формуємо плацдарм. Звикли до постійного переміщення наших ДРГ".

Найімовірніше українських військових, які починали створювати там плацдарм, росіяни сприйняли як чергову активність диверсантів.

Формування плацдармів на лівобережжі справді стало для росіян несподіванкою, підтверджує LIGA.net представник ГУР Міноборони Андрій Черняк. Окупанти сподівалися, що тими силами й засобами, які в них там вже є, вони зможуть утримувати ці захоплені території.

"Зараз ми бачимо, що через присутність підрозділів Сил оборони України на лівобережжі Херсонщини у росіян є певна паніка. Вони активно проводять перегрупування сил і намагаються перекидати туди свої додаткові формування", – каже представник ГУР.

У ході боїв російські окупанти зазнали важких втрат у живій силі та техніці. Зокрема, з початку проведення заходів на лівому березі Дніпра Росія втратила 1216 солдатів вбитими та 2217 — пораненими.

Дані командування Морської піхоти (Фото: ВМС)
Дані командування Морської піхоти (Фото: ВМС)

Зараз українські військові намагаються відтіснити російські війська якомога далі від правого берега, зазначають у Генштабі. Проводяться диверсійні, рейдові та розвідувальні дії.

Ця операція є унікальною і організаційно, і за складністю завдань, які стоять перед українськими захисниками, пояснює Братчук.

"Серед цих задач – вогневе ураження позицій ворога та його знищення, порушення логістичних шляхів, – перераховує він. – Ще одна задача – відсунути артилерію росіян якнайдалі, щоб вони менше стріляли по Херсону. Детальніше говорити не будемо. Ворог не має знати цих планів".

Ці задачі успішно виконуються морпіхами щодня, каже він.

Втрати росіян на лівобережжі за 18 листопада (Інфографіка: командування Морської піхоти)
Втрати росіян на лівобережжі за 18 листопада (Інфографіка: командування Морської піхоти)

"СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ – ОДИН ДО ДЕСЯТИ". ЩО ДАЛІ

Тривають тяжкі бої, наголошують у Генштабі. За словами морпіхів, залучених до виконання цих задач, вести оборонні бої у плавнях – вкрай важко. Заритись у землю – неможливо. Грунтові води близько, буквально два штики лопати – вода. Плюс складні погодні умови.

Забезпечити сталу логістику українським захисникам також непросто.

Операція є складною на всіх етапах, уточнює Гетьман.

"Самі переправи були доволі важкі. Ворог же не був за 20 кілометрів від берега, він був поруч, – констатує він. – Коли тільки висаджуєшся на берег, не важливо, є там плавні чи нема, перебуваєш під постійним вогнем ворога, який вже добре пристріляв цю місцевість. У місцях, де наші захисники наступають, ворог закріпився, місцями побудував навіть залізобетонні конструкції, йому простіше тримати оборону".

Росіяни мають можливість не тільки інтенсивно обстрілювати ЗСУ з усього наявного озброєння, а й залучати авіацію, каже Селезньов.

Попри складність, українські морпіхи утримують три плацдарми: в районі Антонівського автомобільного та Антонівського залізничного мостів і в районі населеного пункту Кринки, наголошує ексспікер Генштабу.

Лінія розмежування у Херсонській області (Фото: скриншот карти DeepState)
Лінія розмежування у Херсонській області (Фото: скриншот карти DeepState)

Очікувати, що українська армія зможе подолати 80 кілометрів і наблизитися до Кримського перешийку, зараз не варто. Сталої логістики між берегами Дніпра немає, отже перекинути достатньо техніки, систем ППО та артилерії для підтримки морпіхів поки що можливості немає.

Сили сторін також непорівнянні.

"Наших морпіхів там близько 1000. Ворожого війська – 65 000, – каже Селезньов. – Його очолює найбільш притомний російський генерал Теплинський, який задіяв невелику частину своїх ресурсів, щоб нанести нашим силам максимальне ураження. В районі Кринок українських захисників, наприклад, атакують з трьох сторін. Морпіхи відбивають всі атаки, але на скільки вистачить резервів тримати оборону – жодна жива душа не скаже".

Подальший розвиток ситуації залежатиме від можливості українських Сил оборони накопичити ресурси, переконаний ексречник Генштабу. Та від того, чи зможуть європейські партнери перекрити зниження інтенсивності американської підтримки.

"Найближчими днями має відбутися чергова зустріч "Рамштайн", – каже Селезньов. – Побачимо, із якими підсумками вона завершиться".

Читайте також: Коротко | "Глухий кут" у війні з Росією. Який прорив потрібен Україні: три статті Залужного – за хвилину