Саміт Україна-ЄС, суд в Гаазі, найстарший астронавт: новини тижня

У Києві відбувся саміт Україна-ЄС, в Гаазі на Арбітражному трибуналі у справі про захоплення українських кораблів і 24 моряків Росією в Керченській протоці Україна навела свої аргументи, в країні з'явилися "червоні області" і посилили карантин, Медведчука залишили під домашнім арештом, РНБО ухвалила план оборони України, введені нові санкції за російські "вибори" на окупованих територіях, 90-річний Вільям Шетнер злітав в космос. Огляд LIGA.net.

На саміті Україна-ЄС ухвалили спільну заяву

Саміт Україна-ЄС, суд в Гаазі, найстарший астронавт: новини тижня
Шарль Мішель, Володимир Зеленський, Урсула фон дер Ляєн (Фото – пресслужба Офісу президента)

12 жовтня в Києві відбувся саміт Україна-ЄС, в якому брали участь президент Володимир Зеленський, президент Європейської ради Шарль Мішель і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

На ньому було підписано довгоочікувану угоду про "відкрите небо".

"Дуже чекаємо від керівництва ЄС і країн-членів сміливості та далекоглядності, чіткого сигналу в баченні України невід'ємною складовою європейського простору", – заявив Зеленський.

Мішель сказав, що на саміті обговорювалося зближення ЄС і України, а Зеленський наводив "дуже солідні аргументи".

"Ми домовилися мобілізувати дискусії в ЄС", – додав глава Євроради.

Фон дер Ляєн відповіла, що Україна і ЄС дуже близькі і продовжують зближуватися. За її словами, щодо цього питання є три основних напрями: реформи, економічна інтеграція і політична асоціація.

Вона привітала Зеленського з проведенням активних реформ, всупереч інтересам, які їм протистоять, і запевнила, що ЄС підтримуватиме Україну в подальших реформах.

"Це стосується реформування судової влади, реформування Конституційного суду, боротьби з корупцією та зменшення впливу олігархів. Ви вибрали поступ вперед, що дуже вражає", – заявила вона.

Україна і ЄС ухвалили спільну заяву. У ній, зокрема, йдеться:

- Україна і ЄС віддані зміцненню політичної та економічної інтеграції, ЄС вітає функціонування безвізу;

- ЄС визнає європейські прагнення України та її європейський вибір;

- Україна домоглася значного прогресу в реформах, Євросоюз підтримує зусилля щодо деолігархізації і підкреслює важливість судової реформи та необхідність подальших зусиль України для ефективної роботи антикорупційних та правоохоронних органів;

- сторони домовилися вдосконалити сполучення ЄС з Україною і країнами Східного партнерства;

- ЄС вітає діалог про європейський зелений курс і зелений перехід України, підтверджує стратегічну роль України як транзитера газу;

- ЄС закликає Росію визнати свою відповідальність за війну на Донбасі і трагедію MH17, засуджує порушення прав людини в Криму, мілітаризацію півострова, вибори в Держдуму на тимчасово окупованих територіях.

ЄС вітав дипломатичні зусилля з відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, зокрема створення Кримської платформи, зусилля нормандського формату, Тристоронньої контактної групи і ОБСЄ.

Україна виступила в Арбітражному суді у справі про захоплення українських кораблів і 24 моряків Росією

Саміт Україна-ЄС, суд в Гаазі, найстарший астронавт: новини тижня
Повернуті Україні військові кораблі (Фото: пресслужба президента)

12 жовтня делегація України виступила в Арбітражному суді в Гаазі у справі про захоплення українських кораблів і 24 моряків Росією в Керченській протоці.

Україну представляла директорка департаменту міжнародного права МЗС України Оксана Золотарьова.

"Справа має визначальне значення для України і всієї системи міжнародного права, оскільки мова йде про порушення одного з основоположних принципів Конвенції ООН з морського права і міжнародного права загалом – абсолютного імунітету військових кораблів", – зазначила вона.

Золотарьова зазначила, що Росія порушила основоположний принцип морського права: імунітет військових кораблів, який гарантує конвенція ООН з морського права.

Українська сторона представила аргументи на користь того, що:

- суперечка не стосується військової діяльності, а тому не підпадає під виключення зі сфери юрисдикції. Україна заявляє, що Росія порушила імунітет її військово-морських судів;

– вимоги України про порушення імунітету підпадають під сферу дії конвенції, оскільки порушення Росією імунітету мали місце у виключній економічній зоні в Чорному морі;

- арбітражний суд має юрисдикцію щодо спору між сторонами про порушення Росією наказу про заходи і загострення суперечки;

- Україна виконала свої зобов'язання і приступила до обміну думками щодо вирішення спору, але Росія відкладала це питання. Україна мала всі підстави розпочати арбітражний процес і звернутися з клопотанням про призначення заходів.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що на слуханнях в Арбітражному суді в Гаазі у справі про захоплення українських кораблів і екіпажу в Керченській протоці РФ спробувала ввести в оману суд, але українська делегація зірвала цей план.

"Ми розклали по поличках російські маніпуляції та непослідовність, аргументовано довели свою позицію. Україна працює над тим, щоб зухвале і протиправне захоплення Росією кораблів ВМС України в листопаді 2018 року одержало чітку оцінку міжнародного правосуддя", – заявив він.

Кулеба додав, що РФ повинна відповісти за всі злочини і порушення міжнародного права "скільки б часу це ні зайняло".

25 листопада 2018 року РФ атакувала і захопила в районі Керченської протоки в Чорному морі три кораблі ВМС України і 24 моряків. 25 травня 2019-го Морський трибунал ООН зобов'язав Кремль негайно звільнити їх. Екіпаж звільнили у вересні 2019-го в рамках обміну полоненими, а 17 листопада кораблі почали виводити з Керчі. 19-го їх передали в зіпсованому стані Україні. З 11 жовтня 2021-го розпочалися усні слухання в Гаазі у справі про захоплення українських кораблів. Позиція Росії була представлена 11 жовтня.

В Україні посилено карантин, низка областей – в червоній зоні

Саміт Україна-ЄС, суд в Гаазі, найстарший астронавт: новини тижня
Ілюстративне фото: depositphotos.com

11 жовтня Кабінет міністрів ввів нові правила міжміських перевезень, які набувають чинності 21 жовтня.

Згідно з новими правилами, всі пасажири і водії міжрегіональних перевезень в регіонах з жовтим, помаранчевим чи червоним рівнем епідемічної небезпеки повинні мати негативний тест на COVID-19 або щеплення. Йдеться про автомобільний, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Згідно з новими правилами міжрегіональних перевезень у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту і пасажирів повинен бути один з цих документів:

- сертифікат про повний курс вакцинації або про отримання однієї дози дводозової вакцини для регіонів жовтого рівня епіднебезпеки;
– сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однієї дозою однодозової вакцини або двома дозами дводозової вакцини, дозволених ВООЗ;
– негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, чинний 72 години.

Перевізники нестимуть відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака і пасажирів зазначених документів.

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів, але поки не будуть застосовуватися до міських і внутрішньообласних перевезень.

Підкреслюється, що в червоних зонах документа про щеплення однією дозою вакцини буде недостатньо.

12 жовтня на позачерговому засіданні держкомісії з питань ТЕБ та НС вирішили перевести в червону зону епіднебезпеки Херсонську область, а 15 жовтня – Запорізьку, Одеську, Донецьку та Дніпропетровську області.

У червоній зоні заборонена робота ТРЦ, кінотеатрів, театрів, ресторанів і кафе (тільки на винос і доставка), навчальних закладів (крім дитсадків і початкових класів), непродовольчих ринків і магазинів, спортзалів, басейнів, а також проведення масових заходів.

Обмеження не діють, якщо 100% співробітників і відвідувачів зазначених закладів будуть повністю імунізовані і матимуть зелений COVID-сертифікат.

Медведчука залишили під цілодобовим домашнім арештом

Саміт Україна-ЄС, суд в Гаазі, найстарший астронавт: новини тижня
Віктор Медведчук (Фото: пресслужба ОПЗЖ)

12 жовтня Печерський райсуд Києва залишив під домашнім арештом народного депутата від ОПЗЖ Віктора Медведчука.

Офіс генпрокурора оголосив Медведчуку нову підозру – в державній зраді та сприянні терористичній організації.

Суд відмовив у задоволенні клопотання прокуратури про зміну запобіжного заходу Медведчуку на взяття під варту до 19 листопада з можливістю внесення застави в розмірі 1 млрд грн і залишив його під цілодобовим домашнім арештом.

Медведчука доправили під цілодобовий домашній арешт до 7 грудня включно.

У генпрокурора заявили, що Печерський райсуд підтвердив обґрунтованість підозри Медведчука в державній зраді та скоєнні за попередньою змовою групою осіб сприяння діяльності терористичних організацій.

На думку прокурорів, за даних обставин запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не є достатнім.

У зв'язку з цим прокурори оскаржать рішення суду в апеляційному порядку і наполягатимуть на утриманні Медведчука під вартою з альтернативою внесення застави в 1 млрд грн.

11 травня 2021 року СБУ прийшла з обшуками додому до Медведчука і в офіс ОПЗЖ: йому та депутату ОПЗЖ Тарасу Козаку повідомили про підозру в зраді. За версією слідства, обидва в 2015-му вступили у попередню змову з владою РФ для видобутку корисних копалин на шельфі Чорного моря, що  належать Україні. 13 травня Печерський районний суд доправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт до 9 липня. 9 липня його продовжили до 7 вересня. 8 жовтня Медведчуку було оголошено нову підозру – в державній зраді (ст. 111 КК) і сприянні діяльності терористичній організації (ст. 258-3 ч.1 КК).

РНБО затвердила план оборони України

Саміт Україна-ЄС, суд в Гаазі, найстарший астронавт: новини тижня
Ілюстративне фото: пресслужба Міноборони

15 жовтня на засіданні Ради національної безпеки і оборони затвердили план оборони України.

Як повідомив секретар РНБО Олексій Данілов, документ такого рівня і змісту затверджений в Україні вперше, він дає чіткі відповіді на ті виклики, які стоять сьогодні перед Україною.

У плані реалізований принцип комплексного захисту держави, його розробляли близько двох років.

"Це фундаментальний документ. Вперше за часи незалежності України є план нашої оборони. Є повна взаємодія всіх органів, без винятків. Це стосується не тільки військових, це стосується всіх органів центральної і місцевої виконавчої влади, це стосується застосування закону про територіальну оборону... всі ці компоненти зведені в єдину систему координат", – розповів Данілов.

За його словами, в документі є пункти про інформаційну та кібернетичну безпеку.

План повністю секретний.

З цього приводу будуть проведені великі навчання за дорученням президента Володимира Зеленського. Сам документ діятиме у воєнний час.

20 вересня 2020 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №1011 про внесення змін до закону про оборону України щодо організації оборони держави. Наступного дня тодішній міністр оборони Андрій Загороднюк сказав, що план оборони України, який розробляє нова влада, буде представлений 2021 року.

Україна ввела нові санкції за "вибори" в окупованих Криму та Донбасі

Саміт Україна-ЄС, суд в Гаазі, найстарший астронавт: новини тижня
Олексій Данілов (Скриншот відео у ФБ Офіс президента)

15 жовтня на засіданні Ради національної безпеки і оборони вирішили ввести санкції проти 237 осіб, які брали участь в організації "виборів" Росії на тимчасово окупованих територіях України.

За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, Рада продовжує розглядати введення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів.

"У нас на сьогоднішній день було ухвалено рішення щодо тих людей, які брали безпосередню участь у проведенні виборів на території Криму, Донецької та Луганської областей, забезпечували голосування... Сьогодні обмеження ввели проти 237 осіб", – сказав Данілов.

Як повідомили в СБУ, нові санкції стосуються переважно членів виборчих комісій і кандидатів у депутати.

Після "виборів" у Держдуму США, Велика Британія, Туреччина та Євросоюз заявили, що не визнають підсумки голосування, яке відбулось на території тимчасово окупованого Криму. 22 вересня Верховна Рада визнала російські "вибори", проведені зокрема на окупованих територіях Криму і Донбасу, незаконними, а сформовану за їхніми результатами Держдумиа РФ – нелегітимною.

Актор Вільям Шетнер став найстаршим астронавтом в світі

13 жовтня корабель New Shepard компанії Blue Origin Джефа Безоса здійснив другий успішний суборбітальний політ, в космос злітав Вільям Шетнер – актор культового серіалу Star Trek ("Зоряний шлях").

90-річний Шетнер зіграв роль капітана Кірка в оригінальному серіалі Star Trek. 13 жовтня 2021 року він став найстаршою людиною, що побувала в космосі.

Ракета New Shepard стартувала з майданчика в західній частині Техасу. Політ в космос тривав 10 хвилин. Екіпаж три хвилини був у невагомості. Потім капсула відкрила парашут і приземлилася неподалік від місця запуску.

За польотом можна було стежити в прямому ефірі.

Після повернення капсули на Землю Шетнер зізнався, що симуляція запуску під час підготовки команди не відображає справжній досвід польоту в космос, і він не був готовий до того, що відчув у ракеті.

"Кожна людина в світі має це зробити. Побачити, як повз проноситься блакитне небо, і потім ти дивишся в чорноту – це щось", – сказав актор і подякував Безосу за цю можливість.

Разом з Шетнером на борту корабля були Кріс Бошуізен, віцепрезидент Blue Origin Одрі Пауерс, а також співзасновник супутникової компанії Planet Labs і співзасновник дослідницької платформи Medidata Solutions Глен де Вріз, які сплатили за політ.

20 липня ракета New Shepard компанії Blue Origin вперше в історії компанії винесла на висоту понад 100 км капсулу з екіпажем. Політ очолив власник компанії Джефф Безос, в екіпажі були його брат Марк Безос, 82-річна ексльотчиця Уоллі Фанк, а також 18-річний майбутній студент Олівер Деємен з Нідерландів.