Санкції ЄС проти РФ, активізація обстрілів на Донбасі та нова "Матриця": новини тижня

Євросоюз продовжив санкції проти Росії, бойовики збільшили інтенсивність обстрілів на Донбасі, під Києвом знайшли мертвим суддю Печерського суду, який вів справу Шеремета, головна соратниця Тихановскої отримала 11 років в'язниці в Білорусі, кіноактор Жан-Поль Бельмондо помер у віці 88 років, у СН кажуть, що планували затримати вагнерівців у Туреччині, а не садити літак у Києві, а студія Warner Bros. випустила перший трейлер нового фільму "Матриця: Воскресіння". Огляд LIGA.net.

Євросоюз продовжив санкції проти Росії

Європейський Союз продовжив персональні санкції проти осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Персональні санкції за агресію проти України були продовжені на пів року – до 15 березня 2022.

У списку –177 осіб і 48 організацій. Санкції передбачають обмеження на поїздки до ЄС, заморожування активів у ЄС і заборону особам з ЄС надавати гроші або інші економічні ресурси підсанкційним людям і компаніям.

Вперше ці санкції були введені 17 березня 2014 року через агресію Росії проти України. Також діють ще два блоки санкцій: економічні (проти окремих секторів економіки РФ, діють до 31 січня 2022-го) і за окупацію Криму (діють до 23 червня 2022-го).

Бойовики на Донбасі активізували обстріли

11 вересня в результаті обстрілів бойовиків гібридної армії РФ на Донбасі загинули двоє українських військових, ще дев'ятеро отримали поранення. Українські військові відкривали у відповідь вогонь. Про дії окупантів повідомили в ОБСЄ.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що бойовики збільшили інтенсивність обстрілів.

За його словами, тільки з початку вересня окупанти 59 разів атакували українські позиції, в 19 випадках – із забороненого Мінськими домовленостями озброєння.

"На обстріли противника військовослужбовці Об'єднаних сил дають адекватну відповідь. За даними нашої розвідки, втрати ворога склали 6 убитими і 12 пораненими. Ситуація в районі проведення ООС залишається під нашим повним контролем", – написав Залужний.

Під Києвом знайшли мертвим суддю Печерського суду. Він вів справу Шеремета

У селі Погреби Броварського району знайшли мертвим суддю з Києва, повідомила пресслужба поліції Київської області. У релізі не називають імені померлого судді, однак співрозмовник LIGA.net в правоохоронних органах повідомив – йдеться про суддю Печерського суду Києва Віталія Писанця.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

У поліції зазначили, що тіло судді було знайдено 11 вересня. На місці подій працювали слідчі Держбюро розслідувань, які і вестимуть справу.

Спікер ДБР Оксана Чиканова повідомила LIGA.net, що Бюро відкрило справу про вбивство (ст. 115). "Зараз проводяться невідкладні слідчі дії, в тому числі експертизи. Більше інформації зможемо повідомити пізніше", – додала вона.

Писанець був одним із суддів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, зокрема вів засідання про запобіжні заходи підозрюваним у справі Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугар.

Згідно з інформацією руху ЧЕСНО, Писанець працював суддею Свердловського суду Луганської області з 1998 до 2015 рік. З 2015-го став працювати в Печерському суді. За даними ЧЕСНО, Писанець знімав у 2019 році арешт з майна ексглави МВС Віталія Захарченка. Укрінформ пише, що він також розглядав справу ексміністра транспорту Миколи Рудьковського.

Головна соратниця Тихановскої отримала 11 років в'язниці в Білорусі

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова отримала 11 років в'язниці в Білорусі, її соратник Максим Знак – 10.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Мінський обласний суд засудив Колесникову до 11 років колонії загального режиму, а Знака – до 10 років колонії посиленого режиму. Вирок ще не набув чинності, адвокати заявили, що мають намір його оскаржити.

Оголошення вироку було єдиною частиною процесу, яка відбувалася в незакритому режимі. Біля будівлі суду вишикувалася черга охочих потрапити до суду, але зробити це змогли не всі.

Адвокати кажуть, що заключне слово Знака тривало близько трьох годин, його не перебивали. Більш емоційну промову Колесникової суд кілька разів перебивав, вважаючи, що її пояснення "не стосувалися обставин справи". Вихід близьких і адвокатів з будівлі суду зустрічали оплесками.

Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка звинувачував Колесникову і Знака в змові для захоплення держвлади, публічних закликах до захоплення державної влади, створенні або керівництві екстремістським формуванням. Білоруські правозахисники визнали їх політв'язнями.

Помер Жан-Поль Бельмондо – легенда французького кіно

Кіноактор Жан-Поль Бельмондо помер у віці 88 років.

Знаменитий французький актор нової хвилі Жан-Поль Бельмондо помер у віці 88 років.

Актор помер у своєму будинку в Парижі. За словами адвоката Мішеля Годеса, останнім часом Бельмондо відчував себе "дуже втомленим".

Бельмондо прославився, завдяки видатній грі у фільмі Жана-Люка Годара "На останньому диханні" в 1959 році.

Харизматичний актор, який часто самостійно виконував небезпечні трюки, в 1960-х переключився з арт-хауса на мейнстримні фільми і став одним з провідних французьких героїв комедій і бойовиків.

Бельмондо зіграв понад 80 ролей у кіно. 1989 року він отримав премію Сезар за роль у фільмі "Улюбленець долі". 2011-го – Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю. 2016-го Бельмондо удостоївся премії Золотий лев за внесок у світовий кінематограф.

Одна з найбільш відомих сцен у виконанні Бельмондо – загибель головного героя в останні хвилини фільму "Професіонал".

Справа ПВК Вагнера. Планували затримати вагнерівців у Туреччині, а не садити літак у Києві – нардеп

Безпосередньо спецоперації з примусової посадки в Україні турецького літака з учасниками ПВК Вагнера – не було. Їх планували затримати в Туреччині в рамках спецзаходу. Про це сказала на брифінгу глава тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування справи ПВК Вагнера народна депутатка фракції партії Слуга народу Мар'яна Безугла.

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Як зазначила Безугла, спецоперації щодо вагнерівців не було, але в рамках постійної роботи головного управління розвідки проводився спеціальний розвідувальний захід.

А саме з 2014 року ведеться документування та збір інформації про осіб, який так чи інакше задіяні в агресії з боку Росії.

"У рамках цієї роботи в 2018 році був відкритий новий етап – вивчення питань щодо приватних військових компаній, які беруть участь у збройній агресії Росії на сході", – сказала Безугла.

За її словами, щоб вивчити ці компанії і ознайомитися з їхньою структурою, функціоналом і учасниками, ГУР організувало роботу з опитування різних осіб для збору інформації – ця робота розпочалася в 2018 році.

"В ході цього документування фактично був створений фейковий сайт, і співробітники ГУР МО вели співбесіди, щоб отримувати інформацію про те, як діють ПВК і хто в них бере участь", – розповіла Безугла.

За словами Безуглої, в рамках цієї роботи було опитано сотні людей. Цей спеціальний розвідзахід було завершено 6 липня 2020 року.

Глава комісії розповіла, що в липні до ГУР МО звернулася СБУ, і виникла ідея – використати отриману інформацію для певних активних дій.

А саме – спробувати витягти частину людей, які брали участь у військових діях на Донбасі, на територію України.

Для цього в липні, відповідно до ініціативи СБУ, розпочали наступний захід.

"Санкціонованих спецоперації щодо примусової посадки турецького літака з вагнерівцями в Україні не було", – підкреслила Безугла.

Під час цього заходу в СБУ передали інформацію про декілька десятків осіб, які представляють оперативний інтерес. З них в подальшому відібрали 33 людини.

Безугла уточнила, що опубліковані в ЗМІ сканкопії документів – це матеріали досудового розслідування Служби безпеки, а не матеріали розвідки.

Глава комісії додала, що п'ятий президент Петро Порошенко не міг санкціонувати цей захід, тому що він планувалося вже в липні 2020 року.

Безугла продовжила, що метою нового спеціального заходу було "витягнути певну групу людей з Росії". За попередніми даними, сказала вона, в цій групі були люди, які могли стати свідками в справі про збитий над Донбасом пасажирський Boeing рейсу MH17.

"Інформацію про цих людей, яка може бути оприлюднена, ми підготували у вигляді таблиці і маємо намір у подальшому оприлюднити її та матеріали роботи слідчої комісії, що не позначені грифом" цілком таємно "та" таємно", – сказала Безугла.

Глава комісії Ради переказала основний сценарій спецзаходуи. Справа мала відбуватися у літаку Москва – Стамбул, але через коронавірусні й інші обмеження рейс замінили на Мінськ – Стамбул.

Примусова посадка не передбачалася.

Планувалося привезти цих людей до Туреччини і затримати в рамках міжнародної правової операції. Були дані, що багато хто з цих 33 осіб брали участь у війні в Сирії. А понад 20 з них брали участь у збройному конфлікті на сході, сказала Безугла.

Глава комісії підкреслила, що це не була спільної спецоперацією України з міжнародними партнерами, це був український спеціальний захід. Цих людей повинні були затримати в Стамбулі, тому що такі особи проходять в різних базах даних і, відповідно, затримуються в кожній цивілізованій країні.

Посадити літак передбачали в додатковому сценарії, який був розділений на два варіанти: комусь стало зле в літаку, або примусова посадка. Це був так званий план G.

Безугла сказала, що ще на етапі збору інформації про цих людей, деталі розвідзаходу стали відомі Росії.

"Далі події розвивалися таким чином, що фактично відбулася взаємодія між собою, така контр-гра трьох спецслужб – Україна, Білорусь, Росія... За наявними даними, прямої координації з цього питання між спецслужбами Росії та Білорусі не передбачалося і не було", – розповіла Безугла.

Крім того, за словами Безуглої, в групі з 33 осіб, був один агент і один інформатор білоруських спецслужб.

Після того, як Росія дозволила безперешкодний виліт цих людей, а Білорусь безперешкодно їх прийняла, наші спецслужби зробили висновки і вирішили трохи відстрочити проведення операції.

Безугла перерахувала висновки тимчасової слідчої комісії Ради: підготовка спецзаходу була недосконалою, мала авантюристичний характер, завдавала Україні певних ризиків, могла "підставити" наших міжнародних партнерів.

"Наша спецслужба програла в боротьбі трьох спецслужб – Росії, Білорусі, України, але не була спровокована на щось гірше. Це не призвело до реально відчутних міжнародних наслідків, тим більше, до катастрофічних, як ми спостерігали далі в ситуації з Протасевичем", – додала Безугла.

Кіану Рівз з гумовим каченям на голові. Вийшов перший трейлер четвертої "Матриці": відео

Студія Warner Bros. випустила перший трейлер нового фільму "Матриця: Воскресіння".

Читайте нас у Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Трейлер рясніє вражаючими спецефектами, Нео у виконанні Кіану Рівза – довговолосий і бородатий, Трініті (Керрі-Енн Мосс) не надто змінилася.

Режисер картини – Лана Вачовскі.

За сюжетом Нео, який забув усе, що відбулося в перших частинах франшизи, зустрічає Трініті й усвідомлює, що щось не так. Він отримує можливість з'їсти червону таблетку і навколишній світ відкривається йому як симуляція.