Білорусь і далі бере непряму участь у війні Росії проти України. LIGA.net дізналась, що на білоруських підприємствах і досі ремонтують російську військову техніку. Зокрема, 558-й авіаційний ремонтний завод у Барановичах продовжує працювати над відновленням військових гелікоптерів Мі-8/Мі-17.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Це не є співучастю у російській агресії з погляду міжнародного права, каже LIGA.net голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко. Однак це – підтримка російської агресії, за яку все ж доведеться нести відповідальність.

До яких робіт Росія залучає білоруський завод – коротко.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

Виробництво та модернізація. Як Білорусь відновлює російські гелікоптери

Один зі спецпідрозділів Збройних Сил України, серед завдань якого є збір інформації про стан ворожої техніки, отримав технічну документацію, звіти та договори білоруського 558-го авіаційного ремонтного заводу у місті Барановичі.

Все це українським захисникам добровільно передав співробітник білоруського КДБ "досить високого рангу", на умовах анонімності розповів LIGA.net представник спецпідрозділу.

"Ідеться про документи, значна частина яких дає розуміння, як Білорусь допомагає Росії у військовій агресії проти України, ремонтуючи російську авіатехніку", – каже він.

З документів випливає, що на початок 2024 року білоруські фахівці виконують для росіян широкий спектр робіт – від відновлення бортових самописців до серійного виробництва літака ЛМС-192 "Світязь" (випробування мають завершити у 2027 році).

Перелік робіт з відновлення бортових самописців (Фото документів)
Перелік робіт з відновлення бортових самописців (Фото документів)
Перелік робіт з відновлення бортових самописців (Фото документів)
Перелік робіт з відновлення бортових самописців (Фото документів)

LIGA.net перевірила прізвища, зазначені у цьому документі. Ламан та Лапіч дійсно згадуються у білоруських патентах та у спеціалізованих вісниках як співробітники заводу.

Відомість виконання дослідно-конструкторської роботи щодо літака ЛМС-192 (Фото документів, переданих українським захисникам. Клікніть, щоб збільшити)
Відомість виконання дослідно-конструкторської роботи щодо літака ЛМС-192 (Фото документів, переданих українським захисникам. Клікніть, щоб збільшити)

Найбільшу кількість зусиль на заводі приділяють капітальному ремонту вертольотів Мі-8 та їх експортної модифікації Мі-17.

Угоду про технічний аудит та надання сертифіката на право обслуговування Мі-8/17 цивільного призначення 558-й АРЗ та російський холдинг "Вертольоти Росії" підписали ще 2016 року.

У 2019 році представник заводу Андрій Солдатов погодив проведення ще одного технічного аудиту, після якого завод отримав сертифікат на право обслуговування гелікоптерів вже військового призначення.

У 2023 році, після того, як почали з'являтись повідомлення, що білоруський завод активно залучений до відновлення російської військової техніки, був виданий ще один сертифікат.

Сертифікат на капремонт Мі-8/Мі-17 (Фото документів)
Сертифікат на капремонт Мі-8/Мі-17 (Фото документів)
Сертифікат на капремонт Мі-8/Мі-17 (Фото документів)
Сертифікат на капремонт Мі-8/Мі-17 (Фото документів)

Підписи директора авіадепартаменту білоруського Мінтрансу Сікорського та заступника голови авіарегістра Міждержавного авіаційного комітету Щербакова, а також печатки цих установ збігаються із тими, які стоять на сертифікатах, виданих іншим білоруським підприємствам. У відкритому доступі є багато документів для порівняння. Наприклад:

Підписи Сікорського та Щербакова
Підписи Сікорського та Щербакова

За пів року, у серпні 2023-го, завод отримав від російського Міноборони ще один сертифікат – і вже відкрито вказав це на своєму сайті. Він підтверджує, що "система менеджменту якості" заводу відповідає вимогам, необхідним для ремонту літаків Су, гелікоптерів Мі та їхнього озброєння. А також – для розробки та виготовлення безпілотників.

Довідка
Мі-8 — радянський багатоцільовий вертоліт, розроблений на початку 1960-х років. Наймасовіший у світі вертоліт із двома двигунами.

Десантно-транспортна модифікація Мі-8МТ призначена для висадки та евакуації десанту, вогневої підтримки сухопутних військ, прицільного бомбометання, перевезення вантажів та десантників.

Росія активно використовує кілька версій гелікоптерів – Мі-8, Мі-17 і Мі-171, каже LIGA.net авіаексперт Анатолій Храпчинський: "Вони відрізняються або авіонікою, або більш сучасними двигунами. Загальна кількість вертольотів в цьому класі у росіян – близько 800".

Всі вони беруть активну участь у російсько-українській війні. Однак останнім часом росіяни використовують їх переважно у логістичних цілях, уточнює LIGA.net речник армійської авіації ЗСУ Алан Жангожа. Для бойових задач надають перевагу ударним вертольотам серії Ка.

За що Білорусь має відповідати

Використовувати ресурс Білорусі країна-агресор почала від самого початку вторгнення, нагадує LIGA.net військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

"Коли Росія відчула нестачу техніки, а потужностей власного ВПК не вистачало, вона почала використовувати білоруські склади та центри збереження, – каже він. – У тому числі 558-й авіаційний ремонтний завод для ремонту гелікоптерів Мі-8/Мі-17, оскільки російські підприємства були перевантажені".

558-й авіаційний ремонтний завод, за інформацією ГУР, тоді також активно брав участь у розконсервації та знятті зі зберігання МіГ-29. Фахівці заводу неодноразово виїжджали в Росію, щоби підготувати літаки для подальшого застосування у війні проти України.

Зараз, як вважає Храпчинський, росіяни цілком могли б справлятись із ремонтом самостійно – для цього у них вистачає і заводів, і авіаремонтних майстерень. Однак на складах у Білорусі міг лишитись запас деталей, якого росіяни вже потребують для відновлення авіатехніки, припускає авіаексперт.

"Окрім заводу у Барановичах, там також є Оршанський авіаремонтний завод. Обидва підприємства обслуговували ці гелікоптери, які скупав весь світ. Вони потужні, спроможні виконувати глибокий комплекс робіт, включно з встановленням додаткового обладнання", – каже він.

Але ключова причина залучення білоруських фахівців, за словами Храпчинського, полягає у тому, що Білорусь потрібна росіянам для розв'язання питання постачання запчастин.

Попри те, що і Оршанський, і 558-й авіаційні ремонтні заводи перебувають під санкціями, купувати деталі через треті країни їм значно легше, ніж російським підприємствам.

"Білорусам простіше обходити санкційний режим. І, відповідно, якісніше проводити окремі види робіт", – вважає Храпчинський.

Досвід обходу обмежень завод у Барановичах вже має. У 2020 році там завершили ремонт штурмовиків Су-25 для Болгарії. Він відбувся попри ембарго Європейського Союзу на ввезення до Білорусі озброєння та товарів військового призначення.

"Звернутись до самої Росії на той момент уже не було можливості – Міністерство фінансів США уважно відслідковувало саме такі контракти, контролюючи дотримання санкцій, запроваджених проти Росії", – розповідає Олександр Коваленко.

На відміну від Росії, Ірану та Північної Кореї, Білорусь дійсно не перебуває під потужним санкційним тиском, каже LIGA.net голова комітету Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.

На тлі розв'язання ключового питання – відсічі російської агресії – темі участі Білорусі у цій війні дипломати дійсно приділяють трохи менше уваги, визнає він. Але це не означає, що про неї забули.

"Коли Білорусь надавала Росії свою територію для здійснення агресії, це, згідно із нормами міжнародного права, була співучасть в агресії, – каже Мережко. – Допомога у відновленні та ремонті військової техніки – це підтримка агресії".

І за це Білорусь також має бути притягнена до відповідальності, наголошує голова комітету. Україна працює над створенням міжнародного трибуналу зі злочину агресії. В рамках діяльності трибуналу питання її підтримки мають ставити окремо.

Саме тоді будуть запущені в роботу кейси не лише Білорусі, а й Ірану та Північної Кореї, вважає Мережко: "Потрібно розглядати, хто був співучасником і хто допомагав здійснювати агресію. Це важливі питання. Вони мають не тільки політичний, а й юридичний вимір".