ОНОВЛЕНО О 21:35 Через декілька годин після публікації цього матеріалу на урядовому сайті з'явилась постанова про трансформацію Укроборонпрому.

"Це не просто зміна вивіски. Це реформа, яка готувалася тривалий час ще до великого вторгнення Росії", – заявив 21 березня прем’єр Денис Шмигаль, звітуючи про реорганізацію держконцерну "Укроборонпром" в акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість".

Минув понад місяць, а навіть згаданої прем’єром зміни вивіски так і не відбулося: постанова про реформу концерну досі не з’явилася на урядовому порталі, тож реформа вчергове "зависла". 

Як з’ясувала LIGA.net, рішення немає не через особливості воєнного часу або технічні проблеми, а через інше бачення завдань Укроборонпрому профільним міністром — Олександром Камишіним.

"Камишін — старший куратор на цьому напрямку, в нього є політичний мандат від президента", — кажуть LIGA.net у керівництві фракції СН.

Що буде з Укроборонпромом – розбиралась LIGA.net

ЗНИКЛА ПОСТАНОВА

21 березня за декілька годин до засідання Кабміну парламент призначив Олександра Камишіна новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості. Реформа Укроборонпрому, щоб забезпечити ЗСУ зброєю, — одне з його головних завдань на новій посаді.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

Саме Камишін, який, імовірно, ще не встиг навіть побачити власний робочий кабінет, доповідав проєкт постанови про реорганізацію Укроборонпрому. Хоча під час виступу у парламенті перед призначенням навіть не згадав про корпоратизацію Укроборонпрому серед пріоритетів.

"Камишін трошки призупинив [постанову], щоб розібратись", – каже LIGA.net Давид Арахамія, голова фракції Слуга народу у Раді та ексчлен наглядової ради Укроборонпрому. — Навряд там будуть якісь серйозні правки. Вже пізно їх робити, адже є закон, по якому ми рухаємось".

Гендиректор УОП Гусєв (зліва) та Камишін (другий праворуч). Фото – Telegram Камишіна
Гендиректор УОП Гусєв (зліва) та Камишін (другий праворуч). Фото – Telegram Камишіна

Закон про корпоратизацію Укроборонпрому був ухвалений ще у липні 2021 року і передбачає, що акціонерне товариство стане правонаступником держконцерну з дня державної реєстрації.

А для цього погоджена з усіма бенефіціарами постанова має бути заюстована Міністерством юстиції. Поки цього не станеться — де-факто про початок реформи Укроборонпрому говорити зарано, каже LIGA.net Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch.

У Мінстратегпромі, схоже, іншої думки. Як повідомили LIGA.net два співрозмовники в уряді, постанова досі перебуває на погодженні відомства Камишіна і точно невідомо, коли вона звідти буде повернена.

"У Камишіна своє бачення майбутнього Укроборонпрому, — пояснює один зі співрозмовників. — Він заточений на результат, який має продемонструвати президенту. Має розібратись. У нього є час. Такий собі медовий місяць". 

Але закон про реформу прийнято майже два роки тому. Оборонний комітет Верховної Ради порушував питання реорганізації Укроборонпрому ще у травні-червні 2022 року, розповів LIGA.net голова комітету Олександр Завітневич (фракція Слуга народу). Тож чому постанова про фактичний початок реформи ухвалена лише зараз?

"Своє" бачення майбутнього Укроборонпрому було не тільки у Камишіна, а й у всіх його попередників. Ще у 2021 році гендиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв у інтерв’ю LIGA.net згадував про "різночитання" документу з першим профільним міністром Олегом Уруським.

Читайте також: Велика війна за майбутнє української оборонки. Що означає зміна глави Укроборонпрому

"Після повномасштабного вторгнення Укроборонпром з ранку до ночі ремонтував бронетехніку. Яка корпоратизація? – пояснює LIGA.net співрозмовник в уряді. – А Рябікін (попередник Камишіна на посаді міністра. – Ред.) не особливо був зацікавлений [у реформі]".

При Рябікіні відповідальною за реформу в Мінстратегпромі була держсекретарка Олена Спіріна, розповідає співрозмовник в уряді: "Це чітка ознака незацікавленості в реформі".

"У бюрократичного апарату завжди є мільйон способів, як щось не зробити. Ми бачимо дикість — нараду за нарадою, узгодження за узгодженням, переузгодження на нараді. І це все відбувається 10 місяців", – каже він.

На парламентському комітеті з питань економічного розвитку навіть іронізували, що забули, як виглядає міністр Павло Рябікін, оскільки він майже не звітував перед Верховною Радою.

Голова оборонного комітету Завітневич заперечує слова про ставлення Рябікіна і запевняє, що той сприяв реформі: "У травні [2022-го] Укроборонпром все підготував, і Мінстратегпром подав документи на Кабмін. Було декілька подань — і постійно поверталось, бо треба пройти погодження усіх міністерств. Звичайно, хотілося б швидше". 

LIGA.net запитала у Камишіна про його позицію щодо реформи Укроборонпрому та планів з підвищення ефективності підприємств концерну – зокрема, про варіант прямого підпорядкування міністерству. На момент виходу матеріалу відповідь нам не надійшла. Ми обов'язково додамо її, щойно отримаємо.

Читайте також: Рекорд. Камишін більше не радник Зеленського – лише через три тижні після призначення

НАВІЩО ПОТРІБНА РЕФОРМА

Перші зобов'язання про запровадження корпоративного управління в оборонці влада взяла ще у 90-ті. Наразі це частина міжнародних зобов'язань України — зокрема, для вступу до ЄС. 

Головна мета реформи: державний концерн Укроборонпром має перетворитись на акціонерне товариство, яким, на кшталт Укрзалізниці чи Нафтогазу, керуватиме наглядова рада. А у новостворені товариства зможуть залучати прямі, зокрема іноземні інвестиції для виготовлення сучасних зразків озброєння і військової техніки.

Довідка. Суть реформи Укроборонпрому:

  • концерн перетворять на акціонерне товариство, 100% акцій якого належатиме державі; також АТ виконуватиме роль корпоративного центру: відповідатиме за трансформацію підприємств-учасників та залучення інвестицій;

  • 119 підприємств розділять на перспективні та такі, що втратили своє значення для оборонно-промислового комплексу; 26 підприємств передадуть Фонду державного майна, повідомили LIGA.net у пресслужбі Укроборонпрому;

  • 65 підприємств стануть основою для створення п’яти спеціалізованих субхолдингів: бронетехніка, авіаремонт, високоточне озброєння та боєприпаси, радарні системи та морські системи; решта – стануть частиною аерокосмічного холдингу чи підпорядковуватимуться корпоративному центру напряму (наприклад, спецекспортери);

Інфографіка – LIGA.net
Інфографіка – LIGA.net
  • кожен з холдингів матиме наглядову раду і буде їй підзвітний; підприємства зможуть на рівних з іншими постачальниками брати участь у тендерах для потреб армії через Prozorro;

  • органами управління акціонерного і господарських товариств будуть загальні збори, наглядова рада та виконавчий орган;

  • схема поділу — наразі умовна та може змінюватися залежно від того, яку необхідність бачитиме наглядова рада. 

Повномасштабна війна застала держконцерн у вкрай невигідному становищі, пояснює LIGA.net Канєвський. З одного боку Укроборонпром переобтяжений неефективними підприємствами та зайвим майном. З іншого — бракує коштів для нарощування виробництва того, що зараз необхідне ЗСУ. Експорт, що приносив левову частку прибутків, тепер під забороною, а Міноборони хоче закуповувати зброю та боєприпаси "як у магазині", а не через рік після спрямування коштів, пояснював профільний міністр Олексій Резніков в одному з інтерв’ю. 

Як наслідок, Міністерству оборони під час війни легше купити імпортне, ніж вкласти гроші в розвиток українського виробництва тих самих боєприпасів, каже Канєвський. А це несе свої ризики.

Артилерійські снаряди 122 калібру (фото – Укроборонпром)
Артилерійські снаряди 122 калібру (фото – Укроборонпром)

"Якщо нам припинять постачання техніки і в нас не буде виробництва власної, ми залежатимемо від політичної волі наших [закордонних] партнерів", – пояснює LIGA.net ризики Роман Бондар, заступник гендиректора Укроборонпрому в 2019–2021 роках. Не кажучи вже про втрату робочих місць та частини ВВП.

Натомість зараз вдалий час, щоб залучати в оборонний комплекс України кошти міжнародних гравців, упевнений Завітневич.

"Для всіх оборонних компаній світу — надважливо бути присутнім в озброєнні, яке зараз використовується на фронті. Це ідеальний майданчик [розробки та випробовувань]", – каже Завітневич. 

Підприємства Укроборонпрому активно залучені до ремонту західної техніки. "Це крок №1, що передує і виробництву", – пояснює Бондар. 

Але перейти до кроків два та три без реформи — неможливо, переконує LIGA.net Олена Трегуб, генсекретарка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО). "Укроборонпром повинен швидко запустити трансформацію, щоб стати західною зрозумілою структурою і намагатися залучити західні інвестиційні кошти та, можливо, кошти допомоги від країн НАТО", – каже вона. 

Читайте також: Україна домовилась про виробництво танкових снарядів калібру 125 мм у Польщі

Трегуб пояснює: юридичної форми "державний концерн", такого собі гібриду між міністерством і компанією, не існує в країнах, готових інвестувати в наш ОПК. Тому цей формат для них незрозумілий. 

"Щоб розпочати співпрацю з виробництва чи ремонту озброєння, треба отримати або ліцензію від правовласника, або укласти з ним інший договір, або заснувати спільне підприємство. Тобто ви маєте увійти в офіційні юридичні відносини", – пояснили LIGA.net в Укроборонпромі.

Щойно концерн стане АТ, така можливість з’явиться. Трансформація дасть Укроборонпрому "можливості, важелі та інструменти, які є у приватних компаній", які здебільшого в рази ефективніші, каже в коментарі LIGA.net Завітневич: "Єдина різниця, що власником буде не приватник, а держава в особі Кабінету міністрів". 

ТОЧКА НУЛЬ

Постанова Кабміну про трансформацію Укроборонпрому – "це не якесь досягнення", наголошує співрозмовник LIGA.net в концерні.

"Це частина довгого процесу, точка нуль, з якої ми тільки починаємо реформу Концерну. І робитимемо це ще щонайменше три роки в найкращому випадку. Для повноцінного реформування необхідно сформувати наглядову раду, систему ризик-менеджменту, систему комплаєнсу, пройти міжнародні аудити", – перелічує пресслужба Концерну.

Камишін тисне руку президенту Польщі Дуді (фото – пресслужба ОП)
Камишін тисне руку президенту Польщі Дуді (фото – пресслужба ОП)

Та, схоже, в Міністерстві стратегічних галузей не готові стільки чекати. "Ніхто не питає про юридичну структуру Укроборонпрому. Всіх цікавить ефективність, скільки та чого виробляється", – пояснює LIGA.net співрозмовник в уряді. За його словами, нікого так само не хвилювало питання завершення реформи Укрзалізниці, адже під час великої війни компанія "виконала усі державницькі функції".

Саме через успіхи Камишіна на Укрзалізниці президент Володимир Зеленський йому довіряє і вважає, що на посаді профільного міністра він зможе досягнути результатів, таких необхідних країні у війні, каже LIGA.net один із керівників Офісу президента.

"У Камишіна є мандат від президента, а також певний час, щоб все поставити на паузу та розібратись", – додає він.

Кардинально розвернути реформу Укроборонпрому в інший бік новий міністр не зможе — для цього потрібно вносити правки до закону через Раду. Хіба що якось "творчо переосмислити", вважає Трегуб.

Це теоретично можливо, хіба включивши українське ноу-хау під назвою "ручник", міркує Трегуб. Тобто передавши ключові виробництва техніки та боєприпасів підприємства до ручного управління.

Два джерела LIGA.net у монобільшості допускають, що для більшої "ефективності" низку підприємств концерну дійсно можуть підпорядкувати напряму міністерству.

Співрозмовник в уряді нагадує, що у березні 2022 року Кабмін передав три компанії-спецекспортери зі складу концерну до Міноборони: "Ніщо не заважає напряму підпорядкувати інші підприємства".

Читайте також: "Забезпечити армію українською зброєю". В уряді назвали основне завдання Камишіна

Чи дозволить це наростити виробничі потужності або полегшити керування? Бондар переконаний, що ні. "У держави з державними зарплатами зараз банально бракує професіоналів, щоб керувати складними виробничими циклами", – сумнівається він. 

У команді президента взагалі переконані: для того, щоб Камишін показав необхідний результат, можна обійтись без урядових рішень.

"Камишін — старший куратор на цьому напрямку, в нього є політичний мандат від президента, — пояснює співрозмовник у керівництві фракції Слуга народу. – Якщо треба, викликав Коростильова (директора КБ "Луч". – Ред.) і "дрючиш" його".

Однозначної відповіді, що робити з Укроборонпромом, наразі у влади немає: Камишіну дали час розібратися, міжнародні партнери поки не тиснуть, повідомили LIGA.net три співрозмовники в ОП та уряді. 

"Сказати, що ухвалено якесь рішення, я не можу, — зізнається в розмові з LIGA.net один із керівників Офісу президента. – Але буде зроблено все, щоб зробити [Укроборонпром] ефективнішим".

Поки влада шукає альтернативні сценарії, грошей в Укроборонпрому стає все менше, Україна опускається в рейтингу виробників зброї та по суті опинилася у глухому куті, пояснює Трегуб. Без реформування інфраструктура ОПК руйнується, майно знецінюється.

"Ми можемо дійти до варіанту, коли майже нічого не залишиться, – резюмує вона. – Що довше триватиме це падіння, то важче нам буде залучити інвесторів і створювати спільні підприємства з країнами НАТО". 

Читайте також: Розбір | "Це не головна загроза". Чому Росія знову б’є ракетами зі стратегічної авіації та чого чекати далі