Росія вранці 25 березня завдала по Києву удару, найвірогідніше, ракетами 3М22 "Циркон". Офіційного підтвердження цієї інформації ще немає – експерти продовжують працювати з уламками перехопленої російської ракети, повідомили LIGA.net у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

(Ми чекаємо та опублікуємо попередні результати експертизи. – Ред.).

Проєкт 3М22 "Циркон" – одна з найменш відомих розробок Кремля, говорить LIGA.net директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих: "Цілком вірогідно, що це були експериментальні пуски, під час яких відпрацьовувалися певні питання практичного запуску цих ракет".

Чому росіяни почали активно бити балістикою по Україні та що означатимуть пуски "Цирконів" (якщо це підтвердять) – коротко.

Пояснюємо складні речі простими словами – підписуйся на наш YouTube

ЩО СТАЛОСЯ. Зранку 25 березня у Києві одразу після оголошення повітряної тривоги пролунали вибухи. Росія атакувала столицю двома балістичними ракетами з тимчасово окупованого Криму. Всі цілі знищені, повідомив командувач Повітряних сил Микола Олещук.

Моніторингові канали та військові експерти заявили, що, найімовірніше, по Києву вдарили ракетами "Циркон".

Довідка
3М22 "Циркон" — протикорабельна крилата ракета з гіперзвуковою повітряно-реактивною рушійною установкою. З 2011 року є на етапі розробки та випробувань у Росії. У січні 2020 року відбулося перше випробування ракети "Циркон" пусками по мішені на березі.

Дальність стрільби ракети: на 600-1000 км. Висота польоту: 30-40 км. Швидкість польоту: до 8-9 Мах. Маса бойової частини: до 400 кг.

"Ці ракети летять за квазібалістичною траєкторією, виходячи на найвищу висоту у 20-40 км, де можуть розвивати свою максимальну швидкість до 8-9 Мах, – розповідає LIGA.net Рябих. – Після чого починається падіння по низхідній заданій траєкторії".

Вперше РФ використала "Циркон" проти України 29 грудня 2023 року – за даними поліції, фрагменти ракети було знайдено у Запоріжжі.

Вдруге - 7 лютого 2024 року по Києву, це підтвердили експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Хоча й уточнили, що зброя не відповідає заявленим характеристикам.

Втретє, з високою ймовірністю, "Цирконом" вдарили 25 березня. Унаслідок удару у Печерському районі щонайменше 10 людей отримали поранення, двоє госпіталізовані.

Наслідки удару по Києву 25 березня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Наслідки удару по Києву 25 березня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Сильно постраждала будівля Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука на Печерську. Частина корпусу – спортивна зала, конгрес-хол та виставковий центр – зруйнована. Приміщення кафедр та аудиторії також отримали суттєві пошкодження.

Крім того, уламки пошкодили будівлі у Солом'янському та Дарницькому районах. У Голосіївському виявили залишки ракети в лісосмузі.

Наслідки удару по Києву 25 березня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Наслідки удару по Києву 25 березня (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

У другій половині дня Україну знову накрила повітряна тривога через загрозу балістики. Цього разу під ударом опинилась Одеса.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Росіяни почали активніше бити по території України балістикою, каже LIGA.net військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

Ракети "Циркон" можуть використовувати переважно важкі атомні ракетні крейсери типу "Орлан" – як небоєздатний зараз "Петро Великий" – або атомні підводні човни стратегічного призначення, яких зараз немає у Чорному морі, зазначає він.

"Якщо підтвердиться, що по Києву вдарили "Цирконом" – значить росіяни створили пускову установку сухопутного типу і тепер мають можливість обстрілювати балістикою з тимчасово окупованого півострова всю територію України", – каже військово-політичний оглядач.

Один з варіантів – росіяни змогли модернізувати для запуску цих ракет тактичний комплекс "Утьос" або установки, які використовуються для запуску ракет "Онікс", припускає Рябих.

Це – цілком вірогідно, погоджується Коваленко. Однак фактів, які б достеменно підтверджували таку модернізацію, поки що немає.

ЩО ДАЛІ. Росія продовжить обстріли України, попереджає LIGA.net колишній спікер Генштабу ЗСУ полковник Владислав Селезньов.

"Ворог адаптується, щоби завдати максимальної шкоди. Бомбардування крилатими ракетами – це витрачання ресурсів, яке не призводить до бажаних для РФ результатів, – каже він. – Тому вони починають використовувати для атак по Україні балістику і квазібалістику".

Українська протиракетна оборона може збивати балістичні цілі, включно з "Цирконом", каже Рябих. Але не в усіх областях.

Протидіяти цим ракетам можна лише зенітно-ракетними комплексами типу Patriot або SAMP/T, уточнює Коваленко.

Та навіть збитою така ракета є небезпечна, наголошує Рябих: "Масивні уламки ракети можуть завдавати великої шкоди. A часу на попередження про застосування таких ракет – дуже мало".

Безпосередньо "Оніксами" чи "Цирконами" росіяни навряд чи будуть бити постійно, виключно заради терору, припускає Коваленко.

"Це – унікальні ракети. Їхня вартість досить велика. Їх не будуть використовувати просто, щоби вразити щось там на горизонті, – каже він. – Таким ракетам потрібна ціль, конкретний об’єкт. На ураження якого готові витратити мільйони доларів".

Найімовірніше, в росіян обмежені можливості з виготовлення цих ракет, додає Рябих: "Подібне застосування є експериментальним – щоб довести виріб до вимог, які ставили перед розробниками".

Для протидії балістиці Україні потрібно більше систем ППО, наголошує президент Володимир Зеленський: "Це безпека для наших міст і збережені людські життя. Всім нам у світі, хто поважає й захищає життя, треба зупинити цей терор".

Найкращий варіант протидії новій балістичній загрозі – знищувати пускові установки в Криму, каже ексречник Генштабу. Поцілити в них буде вкрай важко – система захисту цих об’єктів досить ретельно відпрацьована, визнає він.

Комплекс "Утьос" (Об'єкт 100), наприклад, це – підземний ракетний комплекс, збудований у скелях неподалік від Севастополя, росіяни розуміють його важливість і охорона там здійснюється на рівні.

"Але немає непоборних фортець, – переконаний Селезньов. – Просто їх знищення потребує більших ресурсів та нетипових підходів".