RU

Дайджест | Ціна війни для росіян та ганебна терпимість Меркель до Путіна. Огляд західних медіа (28 березня)

Ціна війни для росіян та ганебна терпимість Меркель до Путіна. Огляд західних медіа (28 березня) - Фото
Ангела Меркель і Володимир Путін (фото: EPA)
28.03.2022, 17:00

Огляд топових західних ЗМІ: Німеччині доведеться переосмислити "ганебну спадщину" терпимості Меркель до Росії; чим росіяни заплатять за війну

Чому ексканцлерка Германії Ангела Меркель так довго терпляче ставилася до російського диктатора Володимира Путіна – і які в цього наслідки; як санкції змушують росіян бігти за гречкою; чим відрізняються російський та український наративи про Другу світову.

Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Der Spiegel: Спадок Меркель щодо Росії кидає тінь на її партію

Меркель завжди любила російську мову та спеціально вчила її, щоб спілкуватися з радянськими солдатами під час окупації Східної Німеччини. Її улюбленим російським словом було "терпение", пише Der Spiegel.

Це слово прекрасно характеризує її відносини з Володимиром Путіним протягом 16 років її кар’єри на посаді канцлерки ФРН. 

Війна в Україні тепер вимагає від німців відповідей щодо спадку Меркель на російському напрямку. Чому, наприклад, ексканцлерка не сприяла зближенню України з Євросоюзом, щоб вберегти її від путінської агресії? Та чому Меркель дозволила Німеччині бути настільки залежною від російських енергоносіїв? 

Ціна війни для росіян та ганебна терпимість Меркель до Путіна. Огляд західних медіа (28 березня)

Доволі жалюгідно ставити такі запитання зараз, коли трагедія вже сталася, але зрозуміти, що призвело до неї — необхідно. 

Зазвичай соціал-демократів звинувачували у надмірному потаканні Росії, але й християнські демократи ніколи далеко від них не відступали. Мало хто з них наважився критикувати Меркель за її помилки. 

Ба більше, весь час Захід дослухався до Меркель, зважуючи на її глибоке знання внутрішніх процесів у Росії, ментальності та Путіна особисто. У будь-яких кризових ситуаціях саме її просили говорити з російським диктатором. 

Від вбивства опозиційної журналістки Анни Політковської у 2006 році та серпневої війни з Грузією у 2008-му було зрозуміло, з яким режимом співіснує Європа. Це не зупинило політику "умиротворення" з боку Меркель: на саміті НАТО у Бухаресті вона висловилася категорично проти прийняття до лав Альянсу України та Грузії.

Після захоплення Криму та початку війни на Донбасі Меркель зателефонувала Путіну та сказала: це "неприйнятно" та "є порушенням міжнародного права". Потім запровадила кілька санкцій, і на цьому – все. 

І це попри постійні кібератаки проти Німеччини з боку російських спецслужб, хвиль дезінформації та вбивств противників режиму на території ФРН. Ба більше, вона навіть називала Північний потік-2 "диявольським проєктом", але нічого не зробила, щоб його зупинити. 

The Economist: Російські споживачі вже відчувають ціну війни

Ще в грудні, до масштабної війни, Путін називав інфляцію "головною проблемою Росії". Сьогодні головна проблема — це вторгнення до України та загибель тисяч солдатів. І війна прискорила інфляцію до рівня, якого росіяни не бачили з 1998 року, пише The Economist. 

23 березня уряд РФ оголосив, що за останній тиждень споживчі ціни зросли на 1,9%. З початку війни вони зростали відповідно на 2,1% і 2,2% протягом щотижня. Загалом це призвело до інфляції за 21 день війни до 6,4% (проти 0,8% до війни). 

Ціни на опалення та бензин залишаються поки що незмінними. Якби вони зростали відповідно до вартості палива на світових ринках, інфляція була б ще вищою.

Ціна війни для росіян та ганебна терпимість Меркель до Путіна. Огляд західних медіа (28 березня)

Стрімкий попит і скорочення пропозиції зіграли свою роль. Коли почалася війна, налякані росіяни запаслися основними продуктами харчування – цукром, борошном та гречкою.

За оцінками дослідницької фірми NielsenIQ, з 21 лютого до 6 березня рівень роздрібного продажу цих товарів зріс на 46% проти минулого року. Такі панічні закупівлі, викликані вірусними фотографіями покупців, що б’ються за продукти, призвели до дефіциту "соціально важливих товарів".

Поки західні санкції залишатимуться в силі, в Росії виникатимуть постійні труднощі з товарами, які не виробляються в країні. Навіть те, що можна закупити за кордоном, стало втричі дорожче через падіння рубля. Від початку війни офіційна статистика свідчить, що ціни на смартфони підскочили на 18%, на іномарки – на 27%, а на телевізори – на 33%. 

Тільки за офіційними даними російського Центробанку, ВВП Росії у 2022 році скоротиться як мінімум на 8%, а інфляція досягне 20%. 

Читайте також: Розбір | Приречений рубль, війна за цукор і заморожені вклади. Чому справжні проблеми Росії ще попереду

Foreign Policy: Україна та Росія воюють за спадщину Другої світової

Україна та РФ зараз воюють не тільки на фізичному полі бою, вони також борються за спадщину Другої світової. Там, де для Росії згадки про "велику вітчизняну" перетворилися на виправдання будь-якої агресії, Україна намагається зберегти міф про спротив могутнішому противнику та створити нову національну ідею, пише The Foreign Policy.

Володимир Путін постійно звертається до аналогій із минулим. Перед оголошенням війни 24 лютого, російський диктатор казав про "фундаментальні загрози" з боку Заходу, називав Росію "захисником меншин", та намагався стверджувати, що "Росії не залишили вибору, хоча вона намагалася уникнути війни".

Ціна війни для росіян та ганебна терпимість Меркель до Путіна. Огляд західних медіа (28 березня)

Російський режим весь час створював великий міф із "Великої Вітчизняної війни", зображуючи тодішній СРСР як "лицаря у білому вбранні". Українці та всі інші меншини Радянського Союзу поступово зникали з міфу, а червона армія перетворювалася на кришталево чисту структуру. Розстріли поляків у Катині та масові зґвалтування жінок червоноармійцями на зайнятих територіях зникали з підручників історії. Сумніватися в ефективності червоної армії та необхідності катастрофічних втрат — заборонено на законодавчому рівні. 

За твердженнями Путіна, Росія зараз — єдина "антифашистська" держава, а світ "не помічає зростання неонацистських настроїв в Україні". Для Росії війна в Україні – продовження "великої вітчизняної" та її відтворення. 

Натомість в Україні сприйняття зовсім інше: це вивільнення від російського наративу. Декомунізація триває, комуністичні символи заборонені. Пам’ять про Другу світову більше зосереджена на євроцентричних цінностях, втім більшість все одно вважає цю пам’ять тим, що треба забути. 

Зараз Друга світова — знову в українському дискурсі. Алюзій дуже багато: "пережили ту війну, переживемо і цю"; єдність перед обличчям ворога, який є абсолютним злом; порівняння Путіна зі Сталіним чи Гітлером. 

Читайте також: Дайджест | Як культ смерті став новою релігією у Росії, а Захід це пропустив. Огляд західних медіа (26 березня)

Ціна війни для росіян та ганебна терпимість Меркель до Путіна. Огляд західних медіа (28 березня)

спецкореспондент LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини