Удар по Бессарабії: російська стратегія малих цілей і великих наслідків

Щоб зрозуміти, чому саме Бессарабія стала одним з епіцентрів російських повітряних атак, LIGA.net поговорила із представниками місцевої влади, захисниками області та військовими аналітиками. Те, з чим раніше не впорались російські спецслужби та десант, Кремль намагається реалізувати за допомогою дронів та ракет.Пояснюємо, чому Росія знову зосередилась на Одеській області, чого не вистачає ППО півдня та що буде далі."Паніки немає". Яка зараз ситуація в Одеській областіЗ початку грудня Росія майже в щоденному режимі атакує Одеський регіон. Під удари дронів, авіабомб і ракет потрапляють енергетична інфраструктура, порти, залізниця і сполучення з крайнім півднем області – Бессарабією.Наймасованішу повітряну атаку самої Одеси російські війська здійснили в ніч проти 13 грудня. В ніч проти 19 грудня Одещина пережила ще один масований повітряний удар, головною ціллю якого стала енергосистема. Через це без електропостачання залишилися 74 500 абонентів області. В самій Одесі близько 65 000 домогосподарств лишились без світла, а майже 85 000 – без теплопостачання.Також росіяни атакували залізницю і відверто полювали на цивільні судна, як у портах, так і у відкритому морі. Найважча ситуація на Одещині склалася в її південній частині – Бессарабії.Окупанти почали кампанію цілеспрямованих і регулярних повітряних атак на міст через Дністер біля села Маяки. Через ці атаки рух в цьому напрямку на трасі Одеса – Рені тимчасово перекрили 18 грудня. Вдень 19 грудня він був повністю закритий для вантажного транспорту.Зараз ситуація на півдні Одеської області вже регульована, запевняє LIGA.net начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер."Вже є альтернативні шляхи різного типу, зокрема транзит через Молдову. Сьогодні більш-менш рух забезпечений в обох напрямках. Десь може бути трішечки некомфортно, але загалом все працює, критичних питань немає", – наголошує він.Коли щодня зранку 50 000 – 100 000 абонентів без світла, то все важливе в комплексі. Це і електропостачання, і тепло, і сполучення. Тому працюємо постійно і намагаємося якнайшвидше закривати всі напрямки, – запевняє Кіпер.За його словами, після масованих обстрілів півдня на певних об’єктах ліквідацію [наслідків атаки] уже завершили і тепер аналізують, що можна відновити швидко, а де це об’єктивно неможливо. "Вивчаємо всі питання – і збитки, і варіанти відновлення. Паралельно працюють дорожні служби, служби відновлення, ДСНС", – каже він.У містах Бессарабії паніки немає, переконують LIGA.net у керівництві громад.Базовий набір продовольчих продуктів у магазинах та на гуртових складах є. Дефіциту пального немає, перераховує LIGA.net завідувач сектору інформаційних технологій та комунікації з громадськістю Болградської міської ради Олександр Бутаков.Під кінець року, як завжди, всім дають зарплати та виплати, тому черги біля банкоматів – звичне явище для цього періоду, – каже він.Додає, що зараз у місті всі працюють у штатному режимі. Ринок, магазини, комунальні служби – усе функціонує. Водопостачання цілодобове. Електропостачання – згідно з графіками відключень. "У деяких селищах світло взагалі не вимикають, бо поруч проходить підстанція і їх не можуть відключити, тому там електрика є постійно", – каже він.У Татарбунарах – ситуація схожа, описує LIGA.net голова громади Андрій Глущенко. Каже, щонічні шахедні атаки поки проходять повз громаду."Люди заспокоїлися. Спочатку розбирали крупи та продуктові запаси, але зараз цього немає. Продуктів вистачає, їх довозять, – зазначає він. – Міст уже відкритий, відповідно, постачання йде вулицями. Магазини заповнені продовольством".Арциз – важливий залізничний і логістичний центр регіону, який в ніч проти 13 грудня зазнав потужної атаки, – досі чекає на вирішення питання зі світлом, каже мер міста Сергій Парпуланський. За інформацією енергокомпанії ДТЕК, електропідстанція в місті була знищена "майже повністю". Зараз світло подається за графіком: чотири години є, вісім – немає.Складнощі із постачанням, за його словами, також уже вирішили:У нас усе є. Ми живемо на півдні Одещини – тут завжди все є. І підвали, і багато вина, – говорить Парпуланський. – Проблем немає ані з пальним, ані з ліками, ані з харчуванням. Критична інфраструктура працює у штатному режимі.Яка мета російських атак на Одеську областьМета Росії – ускладнити українську логістику та відрізати її від моря, запевняють LIGA.net опитані аналітики. Це те, що може ослабити Україну і в економічному, і у військовому плані."Росія прагне максимально перетворити Україну на ослаблений обрубок країни без виходу до моря", – каже LIGA.net колишній речник Генерального штабу ЗСУ полковник Владислав Селезньов.Українська логістика побудована так, що на західному кордоні, переважно, зав’язані потоки пасажирів та шляхи постачання військово-технічної допомоги, а на південному – економічна діяльність, погоджується керівник військових програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук:Через порти Одеси та Дунаю прямує наш агроекспорт, на них зав’язані постачання пально-мастильних матеріалів, – перераховує він LIGA.net. – Сухопутними шляхами переміщаються вантажі до та з Молдови й Румунії.Чому саме Бессарабія опинилася під приціломБессарабія – одне з вразливих місць України. "Українським Генштабом ще понад 10 років тому опрацьовувались певні документи на випадок повномасштабної війни, – каже Селезньов. – Тоді вважали, що у разі переваги ворога у 4,5 раза ризик втратити не лише Лівобережну Україну, а й всю Бессарабію, є одним з найбільших вірогідних варіантів".Одна з ключових причин – складна логістика. Про цю проблему публічно говорили ще 11 років тому. Навіть поза контекстом російсько-української війни – сильний розлив Дністра міг би обрізати сполучення із регіоном.До регіону через Дністровський лиман ведуть лише два маршрути. Перший – через міст у Затоці. Він забезпечував найкоротший шлях до півдня Одещини. Його росіяни пошкодили ще навесні 2022 року та досі періодично атакують, щоби запобігти його повноцінному відновленню.Другий – нещодавно атакований міст біля селища Маяки на трасі Одеса – Рені. Він частково проходить територією Молдови. Тому весь транспорт вимушений проходити митний та прикордонний контроль, пояснює LIGA.net речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.Після пошкодження мосту у Затоці маршрут трасою Одеса – Рені став одним з основних для сполучення Бессарабії з материковою Україною.Росія ж завжди намагається бити там, де Україна є найбільш вразливою, нагадує Селезньов. Спроби вдарити по цьому регіону не припинялись від початку російського нападу на Україну у 2014 році.Тоді росіяни планували організацію сепаратистських рухів не лише у Донецькій і Луганській областях, а і у Бессарабії. Як розповідає LIGA.net одеський активіст, який спільно із СБУ брав участь у закритті проєкту "Бессарабської народної республіки", план окупантів також був побудований навколо специфічної логістики регіону.За його словами, план-мінімум передбачав, що 50 офіцерів ГРУ, яких розквартирують на території Бессарабії, організують і скоординують сепаратистський рух на півдні Одеської області, після підриву мостів, які сполучають регіон із материковою Україною. План-максимум містив подальше захоплення Одеського порту, висадку російського десанту і поширення заворушень на всю Одеську область.Цей план провалився – у квітні 2015 року СБУ затримала проросійських діячів, які готували реалізацію проєкту "Бессарабської народної республіки".Напередодні повномасштабного вторгнення також очікувалось, що росіяни висадять десант в Одесі та, можливо, за підтримки контингенту у Придністров’ї візьмуть під контроль Одеську область."Тоді російські великі десантні кораблі були у повній готовності з військами, технікою і мали таке завдання, – каже LIGA.net військовий аналітик Центру Разумкова Олексій Мельник. – Але жирну крапку у питанні висадки російського десанту поставило затоплення крейсера "Москва" та знищення практично всіх російських великих десантних кораблів. Потім почалась успішна і безпрецедентна в історії воєн кампанія України з протидії російським Військово-морським силам і відбулася нейтралізація Чорноморського флоту".Наприкінці 2025 року Росія активізувала спроби зробити повітряними ударами те, що колись мав організувати ЧФ РФ – організувати морську блокаду України.Чого очікувати даліАналітики вважають малоймовірним припинення атак на Одесу найближчим часом. Окрім очевидних політичних та економічних компонентів, ця активність також має потужну інформаційно-психологічну частину та є одним зі способів нагнітання ситуації на тлі переговорного процесу, каже Мельник:Це така комплексна операція, свого роду компенсація втрачених військово-морських спроможностей, – зазначає він. – Росіяни вчаться. Вони відпрацювали доволі ефективну тактику своїх повітряних ударів.Однак зазначає, що удари по портовій інфраструктурі та суднах – це бумеранг, який прилітає по них самих. Тому що йдеться про безпеку судноплавства. "І українські атаки по російських танкерах – свого роду відповідь України на дії РФ", – вважає Мельник.Що ворог активно битиме дронами по Одесі та області, було очевидно ще на початку осені, погоджується Селезньов. Тож регіон потребує нових підходів до організації системи ППО."Потрібно нарощувати МВГ. Але досі вони укомплектовані людьми дуже слабко, – каже ексречник Генштабу. – До того ж певний час комкор морської піхоти Дмитро Делятицький та командувач ВМС Олексій Неїжпапа кілька місяців не могли вирішити бюрократичну суперечку і виділити людей для реалізації проєкту із прикриття Одеси зенітними дронами".Один з офіцерів, причетних до реалізації проєкту "дронової ППО" в Одесі, підтверджує LIGA.net: бойові розпорядження на переведення людей не підписували близько двох місяців. "Зрештою людей відпустили, але затримка з переведеннями збільшила час підготовки, – каже співрозмовник. – Зараз з проєктом все добре, працюємо".Також президент Володимир Зеленський анонсував заміну командувача Повітряного командування "Південь". "Посилюємо ППО. Посилювати будемо і, якщо чесно, командування", – сказав він.Але для ефективного захисту українського узбережжя однієї заміни командувача недостатньо, вважає Селезньов. Потрібно повністю переформатовувати підходи до роботи всіх підрозділів Сил оборони, які залучені до цього захисту.Всі опитані LIGA.net аналітики запевняють, що загрози висадки російського десанту у регіоні не існує – немає з чого і кого висаджувати.Щодо ризиків, які для регіону може створювати російський контингент у Придністров’ї, аналітики також одностайні. Сам контингент не є боєздатним, але на нього все ж варто зважати."Нещодавно з’явилась інформація, що вони також почали працювати над розвитком напрямку БпЛА, – резюмує Мельник. – Важко сказати, чи це данина трендам сучасної війни, чи підготовка до провокацій з боку Придністров’я. За цим потрібно стежити. Зрештою, якщо ми говоримо, що в Україні будуть розміщені західні сили стримування поза зоною бойових дій, то саме одним із таких місць присутності може стати південь Одеської області".Читайте також"Світ як шведський стіл". Навіщо Трампу спецпосланець у Гренландії та чим це загрожує Україні