Безпілотники атакували військові заводи в Ірані. Точні результати ударів невідомі, але західні медіа пишуть, що за атакою стояв Ізраїль, і це може опосередковано допомогти Україні.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

"Такі атаки продовжуватимуться. Не думаю, що щоночі, – каже LIGA.net Ілія Куса, експерт Інституту майбутнього. – Але час від часу – як це відбувається останніми роками. Ризики розгортання ширшого конфлікту також є".

Що відомо про атаку на ВПК Ірану, чи може новий виток ескалації призвести до великої війни на Близькому Сході, які вигоди та ризики це несе для України – коротко пише LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. У ніч проти 29 січня в Ірані безпілотники атакували в Ісфахані завод із виробництва боєприпасів. Біля цього ж міста, за даними RUSI, розташоване конструкторське бюро безпілотників Shahed-131/136, які Іран постачає Росії для атак на Україну.

Також були повідомлення про пожежу на великому заводі з виробництва моторних олив у Шахід-Салімі, вибухи на авіабазі Дизфуль, пожежі в Хамадані та Решт, зазначає ВВС.

На кадрах з Ірану видно спалахи та вибухи. Проте точних даних, як і супутникових знімків, про результати атаки немає.

Іранська влада стверджує, що атака нібито була безрезультатною. Однак The Jerusalem Post повідомляє, що вона була здійснена за допомогою ізраїльських безпілотників і мала "приголомшливий успіх".

Про причетність Ізраїлю пишуть також Reuters та The Wall Street Journal. За даними WSJ, атака була здійснена, оскільки США та Ізраїль "шукають нові способи стримування ядерних та військових амбіцій Тегерана". Єрусалим відмовляється коментувати це повідомлення, а Пентагон офіційно свою причетність заперечує.

Це типова практика для Ізраїлю, пояснює LIGA.net Ілія Куса, експерт з питань Близького Сходу в Інституті майбутнього. Єрусалим у таких випадках не підтверджує нічого офіційно, але розповідає через анонімні джерела у ЗМІ.

"Плюс напередодні було кілька заяв від прем'єра Ізраїлю Нетаньяху, що вони якісь заходи стосовно Ірану вживатимуть. Тобто де-факто вони це підтвердили, просто публічно не говорять: "Так, це ми", – пояснює експерт.

ТРИХОДІВКА З КОРИСТЮ ДЛЯ УКРАЇНИ:
але й із ризиком

Удари по об'єктах в Ірані не можна назвати прямою допомогою Україні, каже LIGA.net директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Найімовірніше, Єрусалим розв'язував свої питання.

Ізраїль та Іран давно ведуть "таємну війну", пояснює Куса. З 2018 року вона активізувалася: сторони використовують диверсії, вбивства та точкові удари.

ДОВІДКА. З Ізраїлем пов'язують атаки на іранські ядерні об'єкти в Натанзі у 2021 та 2022 роках, у Караджі у 2021-му та по іранських безпілотниках у лютому 2022-го, зазначає The Jerusalem Post. А SOHR повідомляла про атаки ізраїльтян на виробництва іранських дронів у Сирії у липні та жовтні 2022-го.

"Нічого аномального у нових ударах немає. Це не перші удари. Вони вкладаються в логіку ірано-ізраїльської війни", – каже Куса.

На його думку, активізація, з одного боку, спричинена приходом до влади в Ізраїлі правої коаліції Нетаньяху, яка дотримується жорсткої політики щодо Ірану та виступає за силові методи. З іншого боку – спонукати Ізраїль могло розширення експорту іранської зброї, зокрема постачання Росії.

"Іран загалом активізувався в регіоні, – пояснює Куса. – Відповідно пішла реакція США та Ізраїлю".

Вашингтон привселюдно заперечує причетність до ударів. Проте держсекретар Ентоні Блінкен 30 січня прилетів до Ізраїлю і попереджав: США не виключають жодних варіантів, щоб завадити Ірану придбати ядерну зброю.

Також до Ізраїлю за кілька днів до ударів приїжджав голова ЦРУ Вільям Бернс, а США провели найбільші з Ізраїлем військові навчання, пише WSJ. Після навчань голова штабу ізраїльської армії заявив: якщо Тегеран припуститься помилок, то наступальні можливості готуються.

Крім того, США тиснули на Ізраїль, аби допомогти Україні, зазначають у виданні. Але Єрусалим відмовлявся давати зброю, побоюючись, що російська ППО почне перешкоджати ізраїльським ударам по цілях у Сирії. Паралельно Ізраїль підштовхує США до жорсткішої позиції щодо Ірану через безвихідь в ядерній угоді. І останні удари можуть розв'язати цей вузол.

"Це розумна триходівка: Ізраїль може нашкодити Ірану, допомогти Україні, водночас не ризикувати своїми стратегічними інтересами в Сирії та не боятися, що його військові технології можуть потрапити до рук Росії чи Ірану", – заявив WSJ Марк Дубовіц, головний виконавчий директор Фонду захисту демократій.

Потенційно удари по ВПК – якщо вони стануть регулярними та результативними – можуть підірвати здатність Ірану допомагати Росії безпілотниками, що полегшило б роботу української ППО. 

Проте поодинокий удар не нейтралізує іранські арсенали чи потенціал, зазначає Куса. Семиволос не виключає, що атаки могли бути просто попередженням для "гарячих голів" у Тегерані – мовляв, ви вразливі перед безпілотниками та ракетами.

Удари можуть і навпаки спонукати Тегеран розширювати допомогу РФ. Наприклад, до МЗС Ірану вже викликали тимчасового повіреного у справах України після заяви радника голови ОП Михайла Подоляка, який написав, що Іран "попереджали".

Читайте також: У Кулеби відповіли перською мудрістю на невдоволення МЗС Ірану твітом Подоляка

За словами Куси, іранські еліти 100% мають логіку: що більше на нас тиснуть, то більше ми намагатимемося бити у відповідь.

"А якщо не вдається вдарити безпосередньо по США, то іранці шукатимуть інші можливості підірвати позиції Вашингтона. Наприклад, через підтримку Росії, – пояснює експерт. – У них може бути така логіка після ударів. Але поки що не можна сказати, чи стане вона панівною і чи передасть Тегеран завтра ракети Росії. Є ще багато чинників".

ЧИ МОЖЛИВА ВЕЛИКА ВІЙНА НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ:
три ризики для України

Подібні атаки на об'єкти в Ірані продовжаться, прогнозує Куса. Вони навряд чи стануть щоденними, але час від часу відбуватимуться – як і в попередні роки.

На Близькому Сході завжди були ризики розгоряння великої війни. За словами Куси, рік-два ці ризики будуть особливо високими: в Ізраїлі керує більш рішуча права коаліція, у США посилюються позиції прихильників силових методів на тлі провалу ядерних переговорів, а в самому Ірані еліти радикалізуються на тлі протестів у країні.

"Якщо хтось у Тегерані вирішить завдати потужного ракетного удару по Ізраїлю, то очевидно це буде прямим запрошенням до великої війни", – каже Семиволос.

Але найближчим часом велика війна не виглядає найімовірнішим варіантом, вважає Куса. У регіоні є країни, які її не хочуть, а США не виходять на ескалацію – заперечують причетність до ударів та навіть не підтверджують її через анонімні джерела у західних ЗМІ.

За його словами, значення потенційної великої війни на Близькому Сході для України залежатиме від її наслідків. Якщо вони будуть масштабними, то є щонайменше три ризики:

1. Військова допомога Україні навряд чи скоротиться, але може сповільнитись, оскільки країнам Заходу доведеться приділяти увагу Близькому Сходу.

2. Попит та ціни на російську нафту можуть злетіти, якщо охоплені хаосом країни Близького Сходу не зможуть нормально експортувати своє "чорне золото".

3. Гуманітарна криза може призвести до нової хвилі біженців у ЄС та послабити потенціал Європи за допомогою України.

"Тому Україні не потрібна велика війна на Близькому Сході, – каже Куса. – Нам це принесло б більше ризиків, ніж вигод".

Але високі ризики від великої війни є і для самого Ірану, зазначає Семиволос. З його нестабільною внутрішньою ситуацією та підсанкційною економікою.

"Я б не поставив великих грошей на перемогу Ірану…. Усе можуть зробити революціонери: перевернути режим у момент паніки. Я б на місці іранців не ризикував, бо є ймовірність, що для них все закінчиться погано", – підсумував директор Центру Близькосхідних досліджень.

Читайте також: Розбір | Далі без Арестовича. Хто керує інформаційною армією Зеленського