Очільник Харківської ОВА Синєгубов: Битву за Харків росіяни вже програли

Харківщина продовжує потерпати від постійних обстрілів російських окупантів. Але на евакуації з Харкова та більшості області влада не наполягає. Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов вважає, що великими силами росіяни на Харківщину йти не будуть. Адже спроба окупації Харкова може коштувати Росії реалізації планів щодо Донбасу.

Чим зараз живе Харківщина, чи вдається окупантам прорвати ізюмський напрямок, де Добкін і чи багато колаборантів "спливли" за час війни, – в інтерв'ю Синєгубова LIGA.net.

– Яка загальна безпекова та оперативна ситуація в області? 

– Щодо Харкова, на жаль, отримуємо обстріли по крайніх житлових районах. Це Салтівка, П'ятихатки, район ХТЗ. Абсолютно хаотичні обстріли з артилерії, систем реактивного залпового вогню "Град" та "Смерч". Оскільки вони не прогнозовані, то ми маємо досить велику кількість постраждалих серед мирного населення. Наприклад, декілька днів тому в Слобожанський район влучила ракета і ми отримали 34 поранених і 7 загиблих. Троє дітей перебувають у лікарні. Щодня ми фіксуємо постраждалих.

Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе

Однак наші Збройні сили тримають свої позиції та посувають ворога у бік Росії у дергачівському та роганському напрямках, звільняючи наші населені пункти. Ми можемо впевнено говорити, що армія зміцнюється, зокрема й технікою. 

– Де зараз найгарячіше?

– Найважчою точкою залишається ізюмський напрямок, де ворог щодня веде активні бойові дії. Наші Збройні сили продовжують його нищити, щодня ми фіксуємо втрати серед ворожої авіації, живої сили та броньованої техніки. Наприклад, сьогодні вночі (інтерв'ю записувалось 6 квітня ввечері. – Ред.) було знищено колону танків, що значно сповільнило їхнє пересування у бік Донецької та Луганської областей.

– Наскільки росіяни близькі до прориву на Донбас? Адже зараз для них це стратегічна мета.

– На цьому напрямку вони концентрують велику кількість своєї сили. Вони заходять через Вовчанськ і Куп'янськ, намагаються пройти залізничними коліями, однак їм це не вдається. Ми тримаємо свої позиції, й там зараз йдуть запеклі бої щодня. Поки ворог далекий від того, щоб просуватися до Донецької та Луганської областей тими силами, якими він планує.

– Наскільки збільшилася військова присутність РФ на території області з моменту відведення військ окупанта з київського та чернігівського напрямків?

– Ми розуміємо, що ворог не втратив надії щодо Харкова. Тому ми щохвилини слідкуємо за оперативною ситуацією. На північних напрямках області – дергачівському, циркунівському – збільшення присутності ворога ми не спостерігаємо. На вовчанському напрямку присутність є, але вона постійна, і ми це спостерігаємо протягом 42 днів. Вони рухаються також у бік Куп'янська і йдуть ізюмським напрямком. Але ми не спостерігаємо збільшення сил на території Харківщини у зв'язку з виходом російських військ з Київської, Чернігівської та частково Сумської областей.

– Чи є ділянки кордону, які контролюються українськими військами?

– Я відповім дуже коротко. Є.

– Як давно ми дійшли до них?

– Розумію ваше запитання, але не можу на нього зараз відповісти. Це частина військової операції, й навіть якщо ми якусь ділянку взяли під контроль годину тому, то треба зробити багато роботи для закріплення. Однак повірте, що ми в цьому напрямку дуже серйозно просуваємось.

– Ми бачили заяву Міноборони, що РФ може спробувати захопити Харків. Центральна та місцева влади запевняють, що Кремлю це не вдасться. Однак той самий Арестович каже, що обстріли триватимуть. Який рівень загрози для харків'ян є зараз та яким може бути найближчими днями?

– 42 дні ми перебуваємо в обороні Харкова і своїх позицій не здаємо. Наші Збройні сили зроблять все можливе, щоб цього не сталося за будь-яких обставин. Все, що вони зараз роблять із Харковом, шокує весь цивілізований світ. Це знищення, це не "звільнення", як вони називають свою так звану спецоперацію. Ми розуміємо, що ворог так просто не відступить. Але всі спроби ЗСУ оперативно блокують. Ми готові захищати, поки не виженемо окупантів туди, звідки вони прийшли. Наші ЗСУ показують результати, що вражають. 

Щодо безпекової ситуації, то ми зараз наводимо лад у місті, цілодобово працюючи над відновленням критичної інфраструктури. Пошкоджені електромережі, водо- і газогони. Комунальники фактично працюють під обстрілами.

Я не можу сказати, що всі харків'яни перебувають у безпеці, з огляду на непрогнозовані обстріли окупанта. І вони спрямовані не на знищення військової інфраструктури. Це винятково проти мирного населення, щоб люди були деморалізовані.

– На фоні цих новин багато харків'ян вагаються – виїжджати з міста чи ні. Що ви їм порадите?

– Якщо людям є де проживати, є комунікації і укриття, де можна сховатися у разі повітряної небезпеки, – я б радив залишатися на місці та працювати. Якщо це малий та середній бізнес, то – працювати не лише на волонтерському напрямку, а й відкриватись у бізнесовому плані. Це важливо для Харківщини, щоб тримати міцний тил та оборону.

Але ми фіксуємо, що досить багато людей вже повертаються до Харкова. І вони повертаються не тільки для того, щоб перевірити своє майно, а й повернутися до нормального життя навіть в таких обставинах.  

Водночас загроза обстрілів не минула. Ворог хаотично атакує місто та приміські населені пункти. Небезпечною є і сама дорога до Харкова.

– А щодо області загалом? Кому ви радите евакуюватися?

– Я раджу дослухатися до повідомлень органів місцевої влади. Вже зараз ми проводимо евакуацію в населених пунктах Барвінкове та Лозова, тому що прогнозуємо зміщення театру бойових дій на ці території.

– Скільки станом на зараз людей виїхали з області?

– В перші дні з Харкова залізницею виїхало близько 700 000 людей. Десь 200 000-300 000 виїхало власним автотранспортом. Якщо брати міста, які ми зараз евакуюємо, то вже виїхало близько 17 000 людей.

Загалом за весь час повномасштабного вторгнення Росії ми можемо говорити про 1,2-1,3 млн людей. Але на сьогодні ці дані не коректні, оскільки багато людей повертаються і до нас йдуть повністю заповнені поїзди зі Львова.

– Чи бачите ви бажання РФ захопити Харків умовно до 9 травня? Чи Путін просто тримає місто в напрузі, поки війська окупанта переміщуються на Донбас і намагаються прорвати Ізюм?

– З огляду на їхні першопочаткові плани, ми не можемо говорити, що вони втратили надію взяти Харків.

Я думаю, що великими силами на Харківщину вони не йтимуть. Однак ми до цього варіанту теж готові.  

– Скільки відсотків області наразі окуповано?

– Важко сказати. Для прикладу – місто Чугуїв, яке фактично жодного дня і не було під окупацією. Ворог його знищував на дальніх підходах або безпосередньо у самому місті. Тому казати, що Чугуїв був під окупацією, доволі важко.

Під тимчасовою окупацією зараз липецький, вовчанський, куп'янський та ізюмський напрямки.

– Яка у росіян тактика в окупованих містах? Вони розташовуються безпосередньо в містах і намагаються призначити гауляйтерів? Чи встановили блокпости на околицях та контролюють місцевих мешканців без заходу у міста?

– У Куп'янську їм не треба було призначати гауляйтера. Мер міста виявився зрадником. Це перша людина на території Харківської області, якій повідомили про підозру у держзраді. У Липцях вони призначали гауляйтера.

Їхня мета – деморалізувати місцеве населення і робити фільтраційні коридори з виходом на територію Росії. Вони доводять людей до відчаю, не пропускають гуманітарну допомогу, не дозволяють евакуацію. І після цього говорять, що ваш порятунок – лише фільтраційні коридори в Росію.

Але люди тримаються. У нас постійно йде контакт з окупованими територіями. Дехто навіть намагається проводити весняно-польові роботи, бо вірять, що врожай збиратиме саме Україна для наших людей.  

– Чи є у вас розуміння, скільки людей були фактично депортовані через ці фільтраційні коридори?

– У нас тільки приблизні дані від наших джерел на окупованих територіях. Після примусової депортації зв'язатися з людьми майже неможливо. Вони забирають мобільні телефони та контролюють подальше перебування людей у РФ.

– Очільник Донецької ОВА декілька днів тому говорив нам про 30 000 примусово депортованих з Маріуполя. Хоча б орієнтовно можете сказати, про яку цифру йдеться в Харківській області?

– За різними даними – біля тисячі. Але не більше. Масового виїзду людей у нас немає.

– Ви вже згадали про зрадників. Чи багато колаборантів "спливли" за цей час в області?

– В нас оголошена підозра меру Куп'янська (Геннадію Мацегорі. – Ред.). Оголошена підозра депутату Ізюмської міськради, який показував окупантам, як їм краще проходити містом.

Є біля п'яти кримінальних проваджень. Повірте, жодна зрада не залишиться без відповіді правоохоронних органів.  

– Вам відомо, де перебувають Михайло Добкін та Євген Мураєв?

– За моєю непідтвердженою інформацією, Добкін в Харкові. Інформація щодо Мураєва мені невідома.

– А Добкін допомагає армії чи волонтерить?

– Через обласну адміністрацію жодної допомоги ми від нього не отримали. Далі – це чутки.

– Про Куп'янськ. Місто є окупованим ледь не з перших днів вторгнення, і це – великий залізничний вузол, який може бути логістичним хабом для окупантів. Яка там ситуація? Чи ведуть українські сили дії на куп'янському напрямку?

– Так, дійсно, із Валуєк на Куп'янськ переправляється техніка, яку ворог намагається відправити в ізюмському напрямку. На Харківському напрямку перенаправлення ми не фіксуємо. Наші Збройні сили проводять роботу в цьому напрямку. Яку саме – не можу зараз сказати.

Під окупацією перебувати важко, однак в нас є можливість там на місці, роздавати гуманітарну допомогу. З приводу зарплат та соцзахисту ми розуміємо, що вони мають це отримувати. Є одна умова – не отримувати зарплату, яку їм намагається нав'язати ворог. Це стосується екстреної швидкої допомоги та підрозділів ДСНС. 

– Що у Куп'янську з людьми, чи не відбувається там "друга Буча"?

– Я дуже сподіваюсь, що історія Бучі у нас не повториться. Однак ми, коли звільняли Вільхівку та Малу Рогань, так само фіксували втрати серед цивільного населення. В нас були повідомлення про зґвалтування. А наші волонтери добу провели у полоні, коли намагалися узгодженим зеленим коридором доставити гуманітарний вантаж у Вовчанськ. В них конфіскували техніку та над ними знущалися. І їм вдалося дещо побачити там на місці.

Правоохоронні органи перевіряють обставини, після чого обов'язково повідомлять суспільству.

– Скільки загиблих цивільних було знайдено за час війни?

– За нашими даними, 438 осіб. Майже 30 з них – діти. Але це не остаточні дані. Втрат, на жаль, більше. Якщо ми говоримо про будівлю ОДА, яка була зруйнована на початку березня, то ми майже місяць діставали тіла.

90% людей загинули від ударів авіації, "градів" та "смерчів",  ракетних, мінометних, артилерійських ударів.

– Чи достатньо Харківська область була готова на момент вторгнення РФ?

– Давайте говорити про наслідки. Ми втримали Харків. Ми фактично тримаємо область. Є військова стратегія, яку ми коментувати зараз не маємо права. Але ми щодня робимо все, щоб наблизити нашу спільну перемогу. Тому я переконаний, що на той час ми зробили все можливе. Після завершення бойових дій будемо робити висновки.

Читайте також: Очільник Сумської ОВА: Росіяни кинули трупи своїх орків. Зате вивезли унітази та живих телят