Михайло Федоров – один з двох міністрів, який протримався в усіх урядах епохи Володимира Зеленського. Наприкінці березня 2023 року він став другим після Олександра Кубракова "супервіцепрем'єр-міністром" і почав відповідати за інновації, технології, освіту та науку. Крім того, Федоров опікується масштабними проєктами United24 та "Армія дронів".

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

"Нас трохи нудить від політичних зустрічей та нарад заради нарад. Тому я відчуваю себе стартапом всередині уряду", – каже Федоров LIGA.net і зізнається, що досі не вважає себе політиком.

Чи вистачить Федорову ресурсу виконати всі завдання Зеленського, чи хоче він повернутися в бізнес, коли реформує військово-лікарські комісії, та чи погоджується з Ілоном Маском – в інтерв'ю Федорова LIGA.net.

"ПОТРІБНО ПРОЙТИ БАГАТО КІЛ ПОЛІТИЧНОГО ПЕКЛА"

– Влітку 2022 року в Лугано була презентована концепція плану відновлення України. Один із пунктів – переформатування уряду через, зокрема, скорочення міністерств. Ви вже казали, що не займаєтеся цією реформою. Проте вас називають одним із головних драйверів. Чому перестали?

– Я не переставав займатися, я більше формально не відповідаю за це завдання. Лідер цієї реформи в уряді – прем'єр. Я допомагаю ідеологічно, моя команда формувала бачення реформи. Багато міністерств вже зробили перші кроки, деякі об'єдналися, кожне міністерство зробило власний аудит і проводить оптимізацію.

Наприклад, є певний мораторій на створення держпідприємств. Зараз, щоб його створити, потрібно пройти багато кіл політичного пекла. Тобто прем'єр або віцепрем'єр краштестять створення: навіщо, а хто може виконувати функцію, а яка доцільність створення. 

По-друге, Фонд держмайна почав активно працювати, і десятки-сотні підприємств передають на ліквідацію, приватизацію. Деякі міністерства об'єднуються. Потрібно розуміти, що відбувається повномасштабна війна, тож діяти обережно, щоб якісь інституції просто не зламати. 

– А який дедлайн на скорочення міністерств ви для себе ставите?

– Дедлайну немає. Але в цій реформі важливо ідеологічно зрозуміти, хто ми та куди рухаємося. Наприклад, що ми хочемо зменшити роль держави в економіці й тим самим скоротити кількість державних підприємств. Тоді органічно, на кожному рівні, всі починають так мислити та ухвалювати такі рішення.

Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Як відбулося з цифровізацією? Зараз перед запуском будь-якої послуги всі думають, як її запустити спершу онлайн, а потім вже офлайн. Те саме відбувається з роботою уряду. Всі постійно думають, а як можна досягнути результату меншими силами?

Звичайно, я такий, щоб зробити це завтра, і мінус 30% по всьому державному апарату, але це відбувається поступово. І добре, що це взагалі відбувається.

– Скорочення міністерств – ідея не свіжа навіть для команди Зеленського. Всі пам’ятають невдалий захід команди Гончарука, коли провальним виявилось об’єднання Мінекономіки з Мінагро. А зараз влада знову хоче об’єднати ці міністерства. Чому на цей раз ця ідея не має провалитись?

– Мова не про об'єднання конкретних міністерств. Це не корінь проблеми. Корінь проблеми – державні підприємства, неоптимізована структура кожного міністерства, намагання держави контролювати те, що не потрібно.

"Ми зараз в стані аномії: вже не соціалістична держава, але ще використовуємо не всі принципи капіталістичної держави". 

Головний ідеолог оптимальної держави та уряду – президент. Тому що війна показала, що коли 50% державного апарату не працювало, то нічого неефективного не відбулося, навпаки – всі почали працювати ще ефективніше. Тому драйвить цю ідею президент, він не відпускає її. Він постійно питає: що тут відбувається, який напрям, постійно вимагає аудиту та перегляду певних функцій. 

– Нещодавно ви стали другим після Кубракова супервіцепрем’єром. Хто конкретно вам запропонував цю посаду? На яких умовах?

– Не секрет, що я в постійному контакті з президентом. Це його ініціатива – трансформувати освіту. Це його бачення, що потрібно привносити технології в напрям освіти, формувати наше нове інноваційне технологічне майбутнє. Зараз ми формуємо стратегію, і дуже скоро буде багато нових релізів, презентацій, проєктів, реальних реформ в цьому напрямі.

Читайте також: Федорова призначили на нову посаду. Він продовжить очолювати Мінцифру

– У березні в інтерв'ю DOU ви заявили: "Для мене основою управлінської культури є сфокусуватися на головному та не брати зайвого". І тоді ж додали, що у вас дуже щільний графік і багато важливих проєктів: United24, "Армія дронів", служба статистики, зверху ще "ігорка". А тут ви берете на себе масштабні за проблемами напрями освіти та науки. Ви впевнені, що вам банально вистачить ресурсу та можливостей?

– Я беру відповідальність за задачі, які я розумію, як виконуватиму. Не було так що: "А давай завтра ми тебе перепризначимо на іншого віцепрем'єра і ти будеш опікуватися Міносвіти". Ми з президентом та  прем'єром спілкуємося щодо реформи деяких галузей, напевно, з серпня-вересня [2022-го]. 

Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Перед перепризначенням і зміною міністра освіти ми провели десятки зустрічей з президентом, де проговорювали ключові реформи, які будуть KPI. Бо сфера традиційна, трохи консервативна, дуже багато важливих людей працюють, яких потрібно не образити, а допомогти. Більше заробляти, стати кращими тощо. 

У мене є розуміння, як це адмініструвати. Є новий міністр. Я вірю, що в нього все вийде. У мене формується невеличка команда, яка через певні дашборди слідкуватиме за всіма проєктами Міносвіти. Деякими реформами я буду особисто опікуватися, проводити регулярні зустрічі. Тому простий принцип: знаходити класні команди, давати максимально всі ресурси для старту – і вони робитимуть результат. 

– У мене складається іноді враження, що президент вами просто намагається затикати всі дірки. Завтра президент знову побачить якусь проблему і скаже: "Михайле, давай, будь ласка, затикай і цю дірку". 

– Взагалі не так. Я опікуюся напрямами, які пов'язані з технологіями, інноваціями та цифровізацією. Немає жодного напряму, в якому не потрібно зробити технологічну революцію. Освіту потрібно осучаснити. Майбутнє – за цифровою економікою, за технологіями, за іншим темпом розвитку науки.

"Я ВСЕ ОДНО НЕ ВІДЧУВАЮ СЕБЕ ПОЛІТИКОМ"

– Ви вважаєте Дениса Шмигаля ефективним прем'єр-міністром?

– Так.

– Чому?

– Ми пройшли COVID, повномасштабне вторгнення, він вміє координувати правильно роботу інших міністрів. Для мене найголовніше, що в нього, як у людини, є цінності. Всередині уряду його поважають. У нього немає якихось подвійних стандартів або інтриг.

– Якщо президент запропонує вам посаду прем'єр-міністра – ви погодитеся?

– Максимально провокативне питання.

– Максимально пряме.

– По-перше, я не хочу бути прем'єром. По-друге, я сподіваюся, що цього ніколи не відбудеться. Я поважаю прем'єра і хочу працювати в його команді. У мене така філософія: коли ти працюєш в уряді, ти не повинен взагалі думати про інші посади, тому що вони тоді керують тобою і говорять, що ти можеш робити, а що – ні.

Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Наприклад, я зараз готовий битися публічно з людьми, які саботують розмитнення через "Дію", які можуть саботувати впровадження електронного акцизу. А коли ти думаєш про майбутні посади, ти намагаєшся бути максимально лояльним з усіма, щоб потім тебе не критикували.

"Тому для мене найголовніше завдання – відцифрувати 100% послуг, і щоб кожен міг сміливо говорити, що ми побудували круту цифрову державу. І тоді я з задоволенням і з енергією повернуся в бізнес, де створюватиму круті продукти". 

– У 2019 році, ще до перемоги Зеленського на виборах, ви давали інтерв'ю як керівник диджитал-напряму Зе-команди і казали: "Яка політика, забудьте". А потім опинилися в першій десятці Слуги народу. Зараз ви віцепрем'єр і кажете: "Який прем'єр-міністр, забудьте". А завтра президент вам запропонує цю посаду. Яка у вас стеля у владі?

– Свого часу я дуже довго думав щодо міністра. Чотири місяці я був радником президента, проводив 24/7 зустрічі щодо побудови цифрової держави. Я навіть приводив людей, яких радив на міністра цифровізації. Але коли я зрозумів, що у нас вийде і немає людей, які можуть дати результат, і кого підтримує президент – ми вже згодилися цим займатися. Тому це був великий шлях, це не було спонтанне рішення. 

Зараз я все одно не відчуваю себе політиком. Мінцифри – це як стартап і проєкт.

"Нас трохи нудить від політичних зустрічей та нарад заради нарад. Тому я відчуваю себе стартапом всередині уряду".

Я прийшов в команді президента, і в мене немає інших цілей, ніж виконувати те, що я пообіцяв і що прописано в його програмі.

– Ви сказали, що не відчуваєте себе політиком. У грудні 2019 року в інтерв'ю Радіо Свобода ви сказали, що "намагаєтеся навчити себе мислити як чиновник, бо іноді доводиться займатися тим, що нецікаво". Пройшло понад три роки: ви навчилися мислити як чиновник?

– Я трохи скоригую думку: навчитися мислити глобальними реформами й політиками, а не проєктами. Мені здається, що трохи в цьому прогрес є. Коли я думаю, що армії потрібні дрони, я не думаю тільки, як запустити в межах United24 лот на збори коштів. А я думаю, як зробити так, щоб за кілька років ми могли потім стати лідерами у сфері виробництва БПЛА і капіталізувати себе як держава в цьому напрямі. І тоді ми змінюємо постанову, пишемо закони, залучаємо десятки виробників, створюємо умови для них. Тобто ось ця трансформація точно відбулася.

Читайте також: Михайло Федоров закликав звільнити кожного четвертого держслужбовця

ПОВІСТКИ У TELEGRAM І БПЛА

– Днями член оборонного комітету Ради Федір Веніславський розповів, що в парламенті думають над тим, щоб нормативно дозволити розсилати повістки у Viber чи Telegram. Мовляв, є технічні інструменти переконатись, що особа прочитала повідомлення, і це означає, що ознайомилася з повісткою. Як ви ставитеся до такої пропозиції та наскільки легко/складно її буде реалізувати з дотриманням конституційних прав людини?

– Я думаю, або він некоректно висловився, або просто це вирвано з контексту. Не думаю, що це серйозне політичне бачення. Це неможливо зробити, поки немає якісного реєстру військовозобов'язаних, а до ідентифікатора реєстру не прив'язаний верифікований номер телефону. А у нас немає верифікації номера телефону та особи в державі. Я навіть не говорю зараз про Конституцію та постанови. Чисто технічно це неможливо зробити умовно в цьому році.

Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

– Навесні ви плануєте запустити Military Tech кластер. Про що це буде?

– Це буде платформа, куди зможе звернутися будь-яка людина, стартап або компанія, якщо в них є ідея розвитку проєкту в напрямі інновації у військовій сфері. Готові стартапи хочуть отримати гранти. Або сталі проєкти прагнуть почати працювати з державою і продавати свій проєкт. Або науковці мають продумані прототипи та хочуть інтегрувати їх в Збройних Силах. Цей кластер об'єднуватиме всі Сили оборони та експертів з бізнес-середовища. Це буде єдине місце, щоб в Україні з'являлися такі круті військові проривні проєкти, які з'являються зараз в Ізраїлі або в США під час Другої світової війни.

– Якщо говорити про співробітництво приватного і державного секторів, то перше, що спадає на думку, – це безпілотники. Ви нещодавно розповіли про перші три роти ударних БПЛА. На вашу думку, така кількість здатна стати game changer під час весняної кампанії?

– Я досить глибоко в цій сфері й розумію чітко потреби всіх Сил оборони, а також всі спроможності українських виробників. Зараз все залежить від нашої операційної спроможності швидко організувати процес виробництва, допомоги та фінансування. 

"Не будемо спойлерити та підказувати росіянам, але БПЛА вже стають і можуть стати game changer. Точніше, БПЛА плюс Starlink, плюс система ситуаційної обізнаності, де акумулюється вся інформація, що відбувається на конкретній ділянці або на всьому фронті. Крута підготовка пілотів. Це все game changer". 

Ми вже навчили понад 7000 пілотів (у нас була ціль 10 000). Ми тільки через United24 закупили більше ніж 3200 комплексів БПЛА, а "пташок" -  ще більше. І зараз лише починається нова ера виробництва. Але всі деталі будемо бачити з вами онлайн на відео, або після перемоги.

Михайло Федоров: Прем'єром бути не хочу. Сподіваюсь, цього ніколи не відбудеться
Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

– Через рік після початку великої війни уряд досі намагається спростити масове виробництво БПЛА. Експерти з авіарозвідки напряму звинувачують в бюрократизації цього процесу Державну службу експортного контролю. Чи може ДСЕК повторити долю Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яку Мінцифри пропонує взагалі ліквідувати? 

– Ми прибрали [ДСЕК] вже з процесу, тобто на імпорт комплектувальників і дронів не потрібен дозвіл від ДСЕК. Зараз цієї проблеми вже немає. Коли ми забрифували всі компанії, у нас з'явилася дорожня карта, що потрібно вирішити. Нам залишилося кілька речей, зокрема прибрати ПДВ на комплектувальники для БПЛА, тому що на дрони прибрали, а на комплектувальники – ні.

– Тобто ДСЕК там немає взагалі? 

– Взагалі. Прибрали її як ланку в процесі розробки БПЛА. Навіщо боротися з монстром, якщо можна відправити його на іншу планету?

Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

– Ваша цитата з останнього інтерв’ю DW: "Вийшло в тих, хто не був пов’язаний з державою. Я впевнений, що треба дати свободу підприємцям, і вони все зроблять". Можливо, в контексті безпілотників треба дати свободу підприємцям?

– Ми робимо саме цю ідеологію. Революційна постанова про калькуляцію – це саме про свободу підприємців. До цього була постанова, що, наприклад, на комплектувальниках маржинальність компаній, які виробляють БПЛА, може бути 1%. А ми зараз вимагаємо від цих компаній масштабуватися в 100 разів. Ми кажемо: "У цьому році держава готова в тебе купити БПЛА в 100 разів більше". А як він з калькуляцією в 1% може масштабувати лінії виробництва з маржинальністю в 1% на компонентах, які складають 70-80% БПЛА? Як вони можуть отримати гроші для інвестування? Тому ми прибрали багато бюрократії. 

Ми вивчали досвід Першої та Другої світових воєн, як стимулювати розвиток. Ми просто повторюємо цей досвід з новими форматами. 

ВЛК, РОЗМИТНЕННЯ В "ДІЯ" ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ

– Реформа військово-лікарських комісій. Перед призначенням в Раді ви сказали, що вам треба ще 1500 ноутбуків і десь пів року для результату. На чому ґрунтується цей прогноз? І що саме зміниться за цей період?

– Основна проблема – в цифровізації. Зробити так, щоб бігли документи, а не люди. Потрібно в усіх госпіталях впровадити медично-інформаційні системи та електронне спілкування між госпіталем і військовою частиною. Але щоб це забезпечити, потрібно отримати всі КСЗІ та інші жахливі слова, які стосуються інформаційних систем. Навчити всіх лікарів, забезпечити ресурси, знайти кошти. Бо якщо робити це через бюджетні кошти, то ще 40 років пройде.

Читайте також: Хаос з ВЛК. Що відбувається, чому все погано та що обіцяє влада

– Ви вже згадували про розмитнення автівок в "Дії". Наприкінці лютого ці законопроєкти були провалені. Чи дійсно проблема в самих проєктах? Чи це небажання змінювати правила гри та прибирати гіпотетичні корупційні історії? 

– Я сподіваюся, що проблема в неідеальності закону і в нашій комунікації з депутатами: десь не вистачило голосів, тому що не було людей в залі.

"Я не хочу вірити, що це через якусь зацікавленість, але в цій сфері ходять $50-150 млн хабарів на рік".

Сподіваюся, що це організаційне питання, і ми вирішимо його. Ми зараз реєструватимемо оновлений закон і слідкуватимемо.

– Чи є гарантія, що новий закон буде ухвалений? Тому що Мінфін, наприклад, критикуючи попередній, казав, що він там суттєво впливає на доходи бюджету. І зараз Мінфін побачить новий законопроєкт і скаже: "Ой ні, ми не підтримуємо, тому що зараз рахуємо кожну копійку".

– Завдання Мінфіну – завжди бути консервативним. Але якщо взяти нову формулу і цифри, які були за минулий рік щодо авто, можна просто зробити певну кореляцію та побачити, що суттєвих змін у бюджеті немає. Навпаки, лібералізація – це додаткові трансакції й позитив. 

Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)
Михайло Федоров (Фото: Валентина Поліщук/LIGA.net)

Гарантії, що він буде ухвалений, немає. Але є гарантія, що ми не зупинимося, поки не ухвалимо цей закон. Я просто впевнений: коли на митниці з'явиться перша цифрова послуга такого формату, то почнеться безповоротна трансформація нашої митниці та перетворення її в сервісну організацію.

– Багато хто з острахом зустрічає можливості штучного інтелекту. Ілон Маск та ще 1000 лідерів IT закликали призупинити розробку ШІ. Ви поділяєте їхню стурбованість? Чи, навпаки, вважаєте, що плюси ШІ переважають потенційні ризики?

– Як я можу конкурувати думкою і візією з Маском та лідерами технологічного світу? Тому, звичайно, що поділяю. Ми вивчаємо можливості штучного інтелекту у своїй роботі та в державних послугах.

Я так жартую, що в нас є такий цікавий інститут проблем штучного інтелекту, який був створений у 1991 році, коли я народився.

"Тоді була проблема, що це таке, як пришвидшити його розвиток. А зараз проблема – що з ним зробити і як зупинитися". 

Але я поділяю цю думку, тому що вони архітектори цих продуктів, вони розуміють архітектуру, що може відбутися, якщо використовувати ці технології. Єдине, в чому я впевнений на 100%, – всі повинні розбиратися в штучному інтелекті, використовувати у своїй роботі, тому що це незворотний тренд, який буде активно розвиватися. Або ти почнеш використовувати штучний інтелект, або він замінить тебе. 

– З одного боку, влада хоче масово скоротити урядницький апарат. Плюс тут ще ШІ, який потенційно може позбавити багатьох осіб роботи. З іншого – нам треба буде повертати людей в країну, а через зокрема ШІ запропонувати їм щось держава може бути не спроможна. Чи повинна держава якось нормувати/дозувати впровадження ШІ в Україні?

– Багато країн бояться цифрової держави, а вона нам дуже допомагає під час війни: там функціонує вся економіка, все будується на інформаційних системах, і послуги швидко запускаємо. Питання, що ми багато часу приділяємо безпеці. Тут так само потрібно буде формувати правильну політику регулювання ШІ.

Цікавий факт: в Україні найбільша кількість розробників штучного інтелекту, якщо порівняти з іншими державами. Тому нам потрібно зробити все можливе в межах Дія.Сity, щоб інкорпорувалися всі компанії, які займаються ШІ, багато інвестувати в ІТ-освіту, в шкільну та вищу освіту, щоб діти розбиралися, як це працює. Стати нацією, яка швидко змінюється, швидко навчається, швидко використовує технології.

Дуже скоро ми вийдемо з публічною пропозицією долучитися до розробки стратегії інновацій. У ній велика роль буде приділена ШІ, і я впевнений, що він нам допоможе під час відновлення. Я в цьому бачу неймовірну можливість для нас зайняти своє місце у світі, тому що майбутнє – за цифровою економікою.

Читайте також: Розбір | Сходження Федорова. Це майбутній прем'єр? Що треба знати про кадрові ротації в Кабміні