Україна, Польща і Велика Британія створюють новий альянс, який має зміцнити пояс безпеки та посилити Балто-Чорноморську вісь. 

В Україну з візитом прибув прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Велика Британія виділить ще майже 2 млрд фунтів стерлінгів ($2,7 млрд) на інфраструктурні й енергетичні проєкти. 

Велика Британія виділить 88 млн фунтів стерлінгів на підтримку енергонезалежності України від Росії та стабільне управління.

Велика Британія може поставити Україні озброєння на додачу до 2 000 протитанкових гранатометів, які було поставлено раніше, на тлі загрози нового російського вторгнення.

Такими новинами переповнені стрічки всіх українських ЗМІ. Україна для Британії раптом стала яскравою плямою на геополітичній карті. Чому британці так завзято взялися допомагати Україні, що навіть готові створювати з нами альянс?

Сполучене Королівство після виходу з Єврозони перебуває у пошуку свого рольового формату у світі і не відмовляється від статусу світової держави.

У рамках цього пошуку уряд Торі ухвалив стратегію Global Britain, суть якої – підтримка світової ролі Великої Британії. В рамках її реалізації зокрема було створено трансатлантичну організацію AUKUS (Військово-політичний союз США, Королівства й Австралії). Це був начерк участі Британії в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

У Європі Лондон також шукає нову роль. Створення трикутника Лондон-Варшава-Київ – один із елементів цієї стратегії.

Польща – історичний союзник Королівства, але також і історичний союзник України.

Британські цілі у цьому трикутнику – це, з одного боку, збереження впливу у Європі, зміцнення своєї ролі у східній її частині, з другого – реалізація ключової геополітичної місії Британії – стримування російського режиму і його впливу.

Чому Лондон так активізувався на східному напрямку?

Сполучене Королівство традиційно надає геополітичним цінностям важливого значення у своїй політиці. Одна з них – стримування тоталітарних режимів, таких як путінський.

Роль Англії у всі часи – це стримування російської агресії. Адже ця агресія має хронічний характер не одне століття.

Тобто активізація Британії цілком природна ще й тому, що Британія зберігає глобальну роль у світі.

Існують і внутрішні чинники. Кон'юнктурні, так би мовити.

Нинішнє становище уряду Бориса Джонсона після серії атак у пресі дещо ослабло і йому необхідний новий майданчик для активності й нові успіхи. Допомога Лондона Києву озброєнням – рішення з цієї обойми.

Якоюсь мірою Україні пощастило, що Борис Джонсон має внутрішні проблеми, що штовхають його на більш активну зовнішню політику. Це не визначальний фактор, але й відкидати його не варто.

Якщо підсумувати, Сполучене Королівство зробило заявку на серйозну й довготривалу політику в Європі в новій якості і форматі.

Незважаючи на вихід із Євросоюзу, Британія заявляє таким чином, що попри все, залишається наддержавою.