В останні дні я не знаю, як вітатися, тому що не можу казати "доброго ранку", "добрий день" чи "добрий вечір". Не можу, бо щоденно для когось цей день точно недобрий. Щоденно для когось цей вечір – останній. І це абсолютна правда.

Я говорю сьогодні й зараз про своїх громадян, громадян України, які ціною свого життя захищають гідність, захищають свободу.

Я дуже радий тому, що я зараз побачив тут, і тому, що почув, – я радий цьому настрою. Об'єднавчому. Я радий, що ми об'єднали сьогодні всіх вас – країни Європейського Союзу. Але не знав, що такою ціною. І це трагедія для мене, трагедія для кожного українця, трагедія для нашої держави – така висока ціна. Дуже висока ціна. Тисячі загиблих людей. Дві революції. Одна війна. І п'ять днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Я не читаю сьогодні тексту з папірців, тому що папірці в житті моєї держави закінчилися. Все це – реальність. Все це – загиблі люди. Все це – справжнє життя.

І знаєте, я вважаю, що ми віддаємо сьогодні за цінності, права, за свободу, просто за бажання бути рівними, такими самими, як ви, як кожна людина, – ми віддаємо наших найкращих людей. Найміцніших, найсильніших українців. Надзвичайних.

Ми часто любимо говорити, що всіх переможемо. І я дуже радий, що зараз ви не тільки говорите про це, а бачите це. І ми точно всіх переможемо, впевнений у цьому.

Є такий вислів "український вибір Європи" – те, чого ми прагнули, до чого йшли і йдемо. Я б дуже хотів, щоб сьогодні звучало у вас там до нас: "Вибір Європою вже України". 

Маю кілька хвилин поспілкуватися з вами, тому що такі невеликі в нас перерви через постійні обстріли та ракетні удари. 

Сьогоднішній ранок був трагічним для всіх нас: по майдану Свободи в центрі Харкова було завдано два удари двома крилатими ракетами.

Харків – це місто, яке знаходиться біля кордонів з РФ, там завжди жило дуже багато росіян, у місті завжди панувала дружба. Харків був і є містом з найбільшою кількістю університетів в Україні, їх там понад 20. У місці живе багато молоді. На всі свята вони завжди збиралися на майдані Свободи. Це не лише найбільша площа України, але і Європи. Уявіть собі – зранку на майдан Свободи прилітають дві крилаті ракети. Десятки жертв. 

Ось така ціна свободи.

Ми боремося просто за свою землю і за свою свободу.

І повірте мені, попри те що зараз заблоковані всі великі міста України, ніхто в нашу свободу і в державу не зайде. 

Повірте мені, кожний майдан відсьогодні, хоч як він називається, буде називатися майданом Свободи. В кожному місті України. 

Ніхто не зламає нас. 

Ми сильні, ми – українці. 

У нас, ви знаєте, є бажання, щоб наші діти ЖИЛИ. Мені здається, що це чесно. 

Вчора загинуло 16 дітей. І знову президент Росії Володимир Путін скаже, що це якась операція, і ми б’ємо по військовій інфраструктурі. 

Де наші діти? На яких військових заводах вони працюють, на яких ракетах вони?! Може, вони в танках їздять?.. 16 дітей ти вбив!

Шановні присутні, у нас дуже вмотивований народ, дуже. Ми боремося за наші права, свободу, за життя. 

А зараз ми боремося за виживання. І це найголовніша наша мотивація. 

Але ми боремося й за те, щоб бути рівноправними членами Європи. Сьогодні ми всім показуємо, що ми такі є. 

З нами Європейський Союз буде точно міцніший. Без вас Україна буде самотньою. 

Ми довели свою силу, довели, що ми як мінімум такі самі, як ви. 

Доведіть, що ви разом з нами. Доведіть, що ви нас не відпускаєте. Доведіть, що ви – дійсно європейці. 

І тоді життя переможе смерть, а світ – темряву.

Слава Україні!