Спецоперація режиму Лукашенка із затримання колишнього редактора telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича не є просто перетином ще однієї червоної лінії. З Олександром Лукашенком все зрозуміло, він давно готовий на все і не сприймає реальність адекватно, для нього будь-яких меж більше немає. 

І мова тут вже не про політику і міжнародне право, а про мораль. Можна скільки завгодно аналізувати, які саме міжнародно-правові норми режим Лукашенка порушив, починаючи з Чиказької конвенції, але нехай це зробить ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації. – Ред.). 

Насправді, це акт державного тероризму і державного повітряного піратства: в Європі XXI сторіччя.

Рука Кремля

Раніше тільки російський режим міг "дозволити" собі вбивати, труїти та організовувати вибухи на складах зброї на території країн НАТО та ЄС. Тепер виявилося, що літак, який прямував з однієї країни ЄС до іншої, можна примусово посадити з метою арешту противників режиму Лукашенка. 

Малоймовірно, що Лукашенко вдався до цього без відома Кремля та російських спецслужб. Для президента РФ Володимира Путіна – це реальна можливість збільшення впливу на Лукашенка, адже тепер він в одній компанії з Каддафі та йому подібними. 

Більше того, у Москви з’явився реальний козир у переговорах із Заходом, адже "здати" Лукашенка може тільки Путін, і йому буде про що поговорити з президентом США Джо Байденом та лідерами Євросоюзу. 

ЄС та США можуть попросити Путіна "подивитися" на ринок нерухомості в Ростові, чи є там місце ще для одного колишнього президента, але це Путін продаватиме дуже і дуже дорого, як і свій сценарій перезавантаження влади у Білорусі. 

Результатом цього сценарію стане збільшення присутності РФ у Білорусі, у тому числі військової, що створює для України новий рівень викликів з півночі.

Боротьба з тероризмом

ЄС та США знаходяться під тиском необхідності знайти адекватну відповідь державному тероризму. Як на мене, це має бути як мінімум повна заборона транзиту через Білорусь та конфіскація активів Лукашенка. 

Перше є завданням для ЄС, друге – насамперед для США. Будь-які менші за впливом дії, як, наприклад, заборона польотів через Білорусь, виглядатимуть як слабкість.

Для України спільність дій з ЄС та США стане тестом. Раніше можна було під різними соусами говорити про бажання зберегти економічні відносини з Білоруссю, які в багатьох сферах дійсно важливі. Тепер прийдеться робити складний вибір. 

Виглядати безпринципними слабаками ми не можемо, маємо сформулювати відповідь і пояснити її як українському суспільству, так і нашим партнерам. Зрозуміло, що статус-кво тут неможливе.

Для Заходу наразі постала фундаментальна проблема, як гарантувати безпеку суспільств та громадян у світі, де навіть маленькі диктатори дозволяють собі порушувати всі цивілізовані норми. 

Єдина можливість це зробити – покарати Лукашенка та його режим таким чином, щоб нікому більше не хотілося скористатися подібним. Тобто зробити таким чином, щоб це не могло стати прецедентом.

Також очевидно, що для українців перебування на території Білорусі небезпечне. Лукашенко багато разів казав про начебто провокації, організовані з України, включаючи організацію протестів і постачання зброї. Хто знає, які йому чи білоруським спецслужбам прийдуть ідеї щодо організації провокацій стосовно наших громадян.

Затримання Протасевича показує, що все можливе. До речі, протести у Білорусі можуть отримати "нове дихання" через емоційну хвилю навколо затримання. Питання, хто і як їх очолить, адже проблема попередніх була у відсутності лідерства. Гадаю, Москва до цього вже підготувалася.

ЄС та Східне партнерство

Також очевидно, що наразі ледве не найкращий час для того, щоб змінити позицію ЄС щодо Східного партнерства. Зрозуміло, що ніхто тепер за один стіл з представниками режиму Лукашенка не сяде. Це не означає, що потрібно зупиняти проекти, це буде грати лише на подальшу ізоляцію режиму, але про будь-яке політичне представництво годі і говорити. Ніщо, крім географії, країни Східного партнерства вже не пов’язує, а значить, ця логіка має бути змінена.

Для України протягом майже всього періоду незалежності, Білорусь залишалася важливою економічною ланкою, а додатково для багатьох українців – символом пострадянської стабільності, невипадково Лукашенко мав популярність серед частини нашого суспільства. 

Не впевнений, що останні події змінили думку всіх "фанатів" Лукашенка в Україні, але дехто свою "вакцинацію" проти вірусу диктаторства отримав. Завжди приходить час, коли диктатори показують своє справжнє обличчя. 

Ми пов’язані з Білоруссю сторіччями історії, культурними та економічними зв’язками, і маємо їх зберегти – це запорука нашої безпеки і мінімізації загрози з півночі. Я вірю, що колись ми побачимо європейську Білорусь, але вона не виникне сама по собі. 

Наш приклад успішної європейської країни має бути загрозою для режиму Лукашенка, як він є загрозою для режиму Путіна.