Хліб з ікрою для тиранів: як авторитаризм знищує будь-який діалог

Миру через перемовини не буде, якщо їх далі вибудовувати на базі традиційного для бізнесу підходу. "Вісь зла" сформовано, і вона затягуватиме до себе ображених тарифами Трампа.

Ідеологічні тоталітарні та авторитарні режими не мають інтересу в забезпеченні споживчого кошика громадян, бо їх ніхто не обирав і голос громадян не має жодної ціни, як і життя. На білий хліб з чорною ікрою в умовного північнокорейського лідера держави вистачить завжди, навіть якщо в країні буде голод.

Перемовини про безпеку та мир, які проводяться на основі звичних правил та цінностей бізнесу, приречені на провал. Дипломатія та бізнес можуть багато вчитись одне в одного, але коли не гармонізуються практика та кінцева мета, то тут вкрай складно знайти порозуміння, а інколи навіть наївно чекати на нього, особливо в наших умовах.

Коли я вчилась у бізнес-школі, нам демонстрували формули, згідно з якими за наявності однакових мотивів можна розрахувати кінцеву ціну та домовленість, на яку погодяться всі сторони. Не все так спрощено, але елементарно на початку торгів тих, хто хоче купити, та тих, кому потрібно продати, власник буде ставити завищену вартість, а покупець – занижену цінову пропозицію. Під час діалогу з використанням аргументів та невербальних заходів (показова незацікавленість покупця та продавця) відбуватиметься пошук умов для наближення позицій (покупець точно хоче купити, а продавець – продати), але на вигідних умовах.

Натомість у дипломатії або геополітиці, яка керується ідеологічними мотивами, екзистенційними викликами для збереження влади авторитарним лідером або системою КДБ/ФСБ, – будь-які засоби прийнятні.

Наближення позиції сторін України та РФ сьогодні неможливе з того погляду, що для нас це питання виживання як країни, а для РФ продовження війни є засобом збереження режиму, вибудовування і відновлення імперії та безпеки для авторитарного лідера.

Яку точку "посередині" тут може бути знайдено?

Будь-яка угода (невигідна, нетривала, непослідовна, але угода) може здаватися раціональною лише для одного гравця у цьому геополітичному штормі. А спроба територіальних поступок коштом України – то як спіймати злодія та запропонувати йому залишити собі все награбоване.

Звісно, як ідея то може здивувати будь-яку систему правосуддя, але не геополітичну "шахівницю" сьогодні. Більш безглуздих заходів для боротьби зі злочинністю – чи локальною, чи геополітичною – неможливо знайти.

Путіну не вигідно припинення війни, для нього буде прийнятним лише повний колапс України та в перспективі рух далі на Захід. "Вісь зла" ефективно працює щодня над своїми завданнями виживання та будівництва нового світового порядку, де визнається лише право сили.

Я не вірю в перемовини сьогодні, бо інтереси сторін неможливо наблизити.

Для нас системою стримування залишається наш оборонний потенціал та європейські гравці, які теж вже не фантазують на тему дипломатичного треку. Озброєння та зміцнення України – єдиний шлях.

Сторони змінюють позиції у війні на виснаження, коли втрачають більше, ніж здобувають. Росія має втратити по максимуму, і ніякі вмовляння лідера США тут не братимуться до уваги – на відміну від дій.

Оригінал