Щоб комунікувати назовні щодо російської загрози, ми повинні мати єдність всередині.

Для прикладу – процес деколонізації в Одесі, і яка відповідь частини колег, інтелектуалів, митців? Ганебний лист до ЮНЕСКО на захист імперської спадщини!

На кожне моє слово щодо необхідності дерусифікації, деколонізації нашого культурно-історичного та політичного простору, можу почути аргументи на кшталт: "Невже ми тяжіємо до фашизму, а не до ліберальної демократії?"

І це дивує. Адже не виникає дискусії щодо оцінки нацизму або Голокосту. І це не заважає нам бути ліберальною демократією.

То чому думка, що Росія – це зло, наш одвічний ворог, до скону цієї імперії, викликає таку реакцію?

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку