13 вересня Офіс президента України показав контури рекомендацій щодо гарантій безпеки для України, які розроблено за дорученням президента Володимира Зеленського. Презентували чорновий документ голова ОП Андрій Єрмак та ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Документ, що отримав назву Київський безпековий договір, або Kyiv Security Compact, стане основою для майбутніх договорів між Україною та країнами-гарантами нашої безпеки.

Історія роботи над цим документом, та й самої групи Расмуссена-Єрмака схожа на голлівудський байопік: на початку ніхто не вірить в ідею головного героя, потім поступово збирається команда тих, хто повірив, і нарешті – разом у них все виходить.

Десь у травні я поїхала на Всесвітній економічний форум у Давосі, після чого -  в Брюссель, де провела серію неформальних і неофіційних зустрічей з представниками європейських інституцій, експертами, policy makers, журналістами.

Збирала прізвища експертів, яких варто долучити до групи, а також цікавилась точкою зору дуже різних людей щодо гарантій безпеки для України.

Розвідавши ґрунт, я, відверто кажучи, побачила скепсис, який мене засмутив.

Втім, як часто у нас буває: те, у що вчора ще ніхто особливо не вірив, сьогодні вже стало  реальністю.

А скепсис тільки розпалює наше бажання зробити те, що на думку усіх, зробити неможливо.

Коментуючи новий договір безпеки, Зеленський зауважив, що він підготовлений на високому рівні. Це перший, але дуже важливий крок. Президент висловив побажання, щоб експертна група продовжила свою роботу і довела цей проєкт до кінця.

Така висока оцінка роботи дуже мотивує. Тож – кінцівка першої серії, тому ще це тільки початок. Далі поясню, що вже зроблено.

Що таке безпекові гарантії й навіщо вони

1. Яка мета безпекових гарантій для України

Ключова мета – зміцнення територіальної цілісності, суверенітету та політичної незалежності України в її міжнародно визнаних кордонах. Також вони мають сприяти продовженню демократичних реформ.

Це будуть перші подібні гарантії в XXI столітті, і вони можуть закласти основи для нового безпекового порядку в Європі. Вони будуть об’єднані в межах Київського безпекового договору.

Він складатиметься зі спільного документа про стратегічне партнерство між державами-гарантами та Україною, а також двосторонніх угод між Україною та державами-гарантами.

2. В чому суть безпекових гарантій

Суть – у комплексній та багаторівневій допомозі Україні побудувати надійну систему оборони та безпеки, здатну спрацювати як на упередження агресії, так і на відсіч їй.

3. Хто надаватиме гарантії

Вони надходитимуть переважно – але не виключно – з країн НАТО. До договору можуть приєднатися США, Велика Британія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи – але список не є вичерпним. 

Інші країни можуть приєднатися до додаткових або конкретних питань, пов’язаних із гарантіями безпеки. Формат "Рамштайн" (це близько 50-ти країн) може стати основою цієї ширшої групи.

4. Як це працює

Під час нинішньої агресії Росії проти України багато часу пішло на вироблення та узгодження рішень. Маємо цього уникнути. В разі загрози за запитом України гаранти мають зібратися для колективних консультацій протягом дуже короткого часу (наприклад, 24 години) і ухвалити рішення про активацію розширених гарантій у складі коаліції країн, що готові долучитися (наприклад, протягом 72-х годин).

5. Чи остаточно сформовано гарантійний пакет

Ні. Гарантії мають "відкриту архітектуру". Пакет гарантій може бути доповнений додатковими угодами, що стосуються конкретних питань, не охоплених у цьому документі. Наприклад, договором (договорами) між Україною та країнами-виробниками засобів протиповітряної та протиракетної оборони з метою постачання Україні сучасних та ефективних систем ППО та ПРО в достатній кількості для забезпечення "закриття неба" від атак з повітря.

Крім того, пакет гарантій може містити регіональні угоди щодо безпеки у Чорному морі з Туреччиною та іншими прибережними державами, такими як Румунія та Болгарія.

6. Чи є гарантії заміною членства в НАТО

Ні. Україна не відмовляється від вступу до НАТО, закріпленого в Конституції. Членство в НАТО (а також у ЄС) значно зміцнить безпеку України в довгостроковій перспективі. Однак у перехідний період їй потрібні тверді гарантії безпеки.

7. Чи не повториться історія з Будапештським меморандумом

Категорично ні. Гаранти мають взяти на себе політично та юридично зобов'язання щодо сприяння забезпеченню самооборони України.

8. Які обмеження оборонного та політичного характеру накладатимуться на Україну

Жодних. Гарантії не мають змушувати Україну обмежувати чисельність чи потужність своїх Збройних Сил. Вони також не мають бути елементом обміну на певний статус, як-от нейтралітет, або накладати на Україну інші зобов’язання чи обмеження.

9. Який термін дії гарантій

Гарантії мають надаватися на безстроковій основі. До того ж вони мають бути адаптивними, залежно від рівня загроз.

10. Чи санкції виносяться за дужки

Ні. Вони становлять частину гарантій. Санкційний пакет має складатися щонайменше з повного набору санкцій станом на 1 вересня 2022 року, які будуть негайно повторно запроваджені. 

Водночас гаранти мають утримуватися від скасування санкцій проти Росії, узгоджених з 2014 року, допоки Москва: 

- не припинить агресію проти України; 
- не гарантує, що в майбутньому не нападе на Україну; 
- не компенсує Україні збитки, завдані під час вторгнення. 

Будь-яке рішення про скасування або тимчасове призупинення санкцій у межах переговорів щодо мирного врегулювання має ухалюватися у тісній координації з Україною.

Оригінал