Давно не дивився на статистику підтверджених російських втрат. Природно, не йдеться про слова міністра оборони РФ Сергія Шойгу. Адже заявлені ним 5937 загиблих російських "військових" менше, ніж кількість некрологів у місцевій пресі: за підрахунками BBC таких на 16 вересня 2022-го було вже 6424. Ще раз — це некрологи в регіонах, де видаються газети, і де немає заборони друкувати такі щодо тих, хто воював в Україні.

Але цікавими є не озвучені цифри, а розбивка за регіонами, частка визнаних втрат на 100 000 населення, а також інші характеристики регіону. Особливо напередодні "часткової мобілізації" в РФ, заявленої диктатором Володимиром Путіним.

Як порівняти з попереднім зрізом (11 травня 2022 року), перша десятка за кількістю втрат на 100 000 населення змінилася не сильно. Це (у міру зменшення частки):

Тива і Бурятія, як і раніше, "сперечаються за перше місце" за часткою утилізованих жителів. Далі йдуть Північна Осетія, Республіка Алтай, Забайкальський Край, Псковська область, Єврейська АТ, Костромська, Сахалінська, Ульянівська області.

До топ-10 вересня увійшли Сахалінська та Ульянівська області. Випали з топ-10 (але недалеко — ділять 11-13 місця) Дагестан, Марій Ел та Севастополь.

Що поєднує області, з найбільшою часткою втрат?

Наприклад, рівень прибутків. Усереднена зарплата у цих регіонах (дані за 2021 рік) склала приблизно 73% від середньоросійського рівня, або в районі 37 000 рублів. Водночас у більшості з цього списку рівень безробіття у два-п'ять разів перевищує середньоросійський. Тобто навіть відносно високі зарплати на Сахаліні, Тиві чи Бурятії забезпечуються "бюджетом". Роботи інших мало (чи немає). Альтернатива — армія, поліція (той самий бюджет із високими за місцевими мірками заробітками).

На іншому кінці рейтингу (з мінімальною часткою втрат) практично без змін – Москва й область, Петербург і область, Югра, Ямало-ненецький АО, Якутія, Ярославська, Калузька та Томська області. Тобто ключові сировинні регіони + області довкола "столиць".

У всіх цих регіонах, за винятком Ярославської області, рівень безробіття навпаки в три-десять (!!) разів нижчий від середньоросійського. А рівень зарплат на 38% більше від середнього в РФ — показник становить приблизно 70 800 російських рублів. Водночас усереднені дані могли б бути вищими, якби не негатив від Ярославля та Ленінградської області. Але ці регіони навряд чи будуть донорами мобілізації, оскільки вони близькі до "столиць" та зайві алеї свіжих могил на місцевих цвинтарях не надто потрібні Кремлю.

Водночас частка підтверджених втрат (на 100 000 населення) по Москві у 160 (сто шістдесят) разів менша, ніж у лідера "рейтингу" Тиви. Частка втрат у Калузькій області (76 місце в рейтингу за спаданням частки) у чотири рази менша, ніж в Ульяновській (10 місце).

Таким чином, говорячи про мобілізацію в РФ, думаю, логіка збережеться – відправлятимуть помирати "за Росію" мешканців депресивних регіонів, здебільшого з "національних автономій". Тих, кого у Російській імперії називали "російськими інородцями". А жителі умовно "багатих" регіонів або не будуть масово призиватися, або (частина тих, кому повістка таки прийде) встигнуть купити авіаквитки (навіть за завищеними цінами) та виїхати до "теплих країв".