Найкращий день для військового перевороту в Москві

15 серпня – найкращий день для військового перевороту в Росії. Збігатимуться одразу кілька чинників – порожній трон, відсутність у Москві ключових фігур, важке становище на фронті, крах економіки, що наближається, і неймовірна накопичена втома від війни.

Уявімо собі змову.

Наприклад, генерал Х із Генштабу бачить, що війна зайшла в глухий кут, зжираючи найкращі кадрові частини та економіку, але Путін, відірваний від реальності, вимагає неможливого. А на горизонті маячать нові війни – країни Балтії, Азербайджан, Казахстан. Мета генерала Х – не "демократія", а порятунок залишків професійної армії та держави від остаточного колапсу. Він відповідає за військову координацію.

Генерал Y з ФСБ бачить, як нескінченна війна та ізоляція руйнують створену ним же систему "керованої стабільності". Його клан втрачає активи і вплив, кормова база стрімко скорочується, а нагору лізуть "нові варвари" – божевільні ідеологи й польові командири. Його мета – зберегти владу "контори" й активи еліт, прибравши нацлідера, який збожеволів. Він відповідає за координацію спецслужб і контроль над інформацією.

Промисловець Z із ВПК. Він бачить, як його корпорація, замість того щоб виробляти високотехнологічну зброю на експорт, змушена в три зміни клепати застарілу техніку для заповнення жахливих втрат. Санкції вбивають її проєкти, а бюджетні гроші розкрадаються. Українські дрони постійно б'ють по військових заводах, залізницях і НПЗ. Цілі галузі економіки стали збитковими, а літаки розбирають на запчастини. Його мета – зберегти ВПК як бізнес-імперію і повернути доступ до світових технологій і ринків. Він відповідає за лояльність частини еліт і економічний складник.

Водночас заколот Пригожина переконливо довів змовникам, що ніхто не вийде захищати Путіна.

Армія виснажена війною і постійними чистками, озлоблена на некомпетентне командування і величезні втрати. Солдати й молодші офіцери підтримають будь-кого, хто пообіцяє закінчити бійню і повернути їх додому. А генерали прекрасно розуміють, що їх зроблять цапами-відбувайлами за те, що "російські танки могли доїхати до Києва за чотири години, але чомусь не поїхали по шосе і застрягли в багнюці".

Еліти втомилися від санкцій, втрати активів і статусу "ізгоїв". Вони з радістю схвалять будь-який сценарій, який дасть їм змогу знову літати до Ніцци й зберігати гроші в Цюриху.

Силовики прекрасно бачать, до чого все йде, і теж не хочуть бути крайніми. Їм досить просто саботувати будь-які накази згори – застрягли на світлофорі. Вірний піхотинець зрадить першим.

Народ апатичний, пригнічений і зайнятий виживанням. Він прийме будь-яку владу, яку покажуть по телевізору, особливо якщо вона пообіцяє мир і стабільність.

План змовників простий.

1. Щойно борт №1 залишає повітряний простір Росії, генерал Х приводить у рух вірні йому частини повітряно-десантних військ і спецпідрозділів для захоплення ключових точок у Москві: Останкіно, будівлі АП, уряду, Луб'янки. Генерал Y блокує зв'язок та ізолює вірних Путіну керівників ФСБ, ФСО і Росгвардії.

2. У момент, коли літак Путіна приземляється в Анкориджі, по всіх телеканалах транслюється звернення: "У зв'язку зі зрадою національних інтересів і нездатністю президента далі керувати країною вся повнота влади переходить до Комітету з порятунку Росії..."

3. Одночасно секретними каналами на Захід іде сигнал: "Ми готові до негайного припинення вогню і переговорів на реалістичних умовах. Наша умова – визнання нашої легітимності".

І визнають. З величезною радістю визнають.

Постскриптум. Про те, що борт №1 може просто не долетіти до Аляски, я навіть писати не буду. "Українські дрони на зльоті", "грали гранатами на борту", "диверсанти замінували літак", "не витримали нерви у винищувача супроводу" тощо.

Зрештою, можна просто імітувати технічні неполадки й посадити літак на віддаленому військовому аеродромі, де все вже готове до зустрічі.

Уся система влади у РФ зав'язана на одну людину. Коли вона фізично недоступна, а вертикаль влади паралізована, хтось же повинен буде врятувати Росію.

Оригінал