Помилка, що коштує надто дорого. Чому деякі командири досі тримають солдат в казармах
Я, як бачите, живий та легітимний. Цей факт прямо пов'язаний з тим, що у мене нормальне командування, а росіяни – "торопижки".
Мою першу казарму, яку я ремонтував і за свої кошти купував стільці ще у 2015-му, росіяни роздовбали крилатими ракетами "Калібр" вночі в перші години ескалації. Я тоді ще не мобілізувався, та й взагалі там вночі народу було небагато, тому небо милувало.
Після того військове командування зробило висновки. Тому коли я мобілізувався та приїхав в новий пункт дислокації, там вже в казармах ніхто не ночував.
Приблизно на третій день мого перебування на новому місці роздовбали й цю казарму. Вже пусту.
Якби в мене командир був дуб-дерево радянської вирубки та вимагав би ночувати в казармі, мене б вже не було в живих.
Я не дуже розумію, чим керуються окремі командири, які досі розселяють бійців у казармах, розташування яких чудово відомо росіянам ще з радянських часів.
Але це нам занадто дорого коштує.
