Думка
Папі Франциску так і не вдалося примирити волю українців із "божою волею"
Католицька церква традиційно дотримується концепції делегування Господом земної влади конкретним особам

Дмитро Золотухін
засновник Інституту постінформаційного суспільства
"Ти залишаєш у моєму серці незабутні спогади! До побачення, народе-друже", – цими словами ввечері, 27 червня 2001 року, святий папа Іван Павло ІІ на львівському летовищі прощався з Україною, стверджуючи, що "з великою тугою" покидає цю землю.
Тоді я був ще у званні рядового і нас спрямували на організацію безпеки молитви і Божественої літургії Іоана Павла ІІ в Києві. Навіть вдалося зблизька роздивитися папамобіль.
"Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає", – ці слова Ісуса, записані в 15-й главі Євангелія від Івана, лягли в основу проповіді Святішого отця в той його візит.
Щоб прочитати цей матеріал, підпишіться на LIGA PRO
Вже маєте LIGA PRO? Авторизуйтесь
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Коментарі (0)