Перекладено з оригінальної публікації з відома й дозволу редакції Postimees.ee

Російський диктатор вважає себе "переможцем" у російсько-українській війні.

За його мірками, він уже "виграв" війну, оскільки Україна досі не є членом НАТО, а її членство в Європейському Союзі також неможливе найближчим часом.

Окрім того, Росія захопила промислові регіони на сході України, а також анексувала Кримський півострів на півдні країни. І все це закріплено в Конституції РФ.

Початкові цілі війни більше не обговорюються в Росії, і тому Путін може вільно представляти ситуацію на українському полі бою своїм підданим і союзникам, таким як Північна Корея чи Іран, як "чисту перемогу".

На відміну від відомої цитати Кеннеді про те, що "у перемоги багато батьків", Путін не хоче ділити славу й велич "перемоги" ні з ким.

Я не вірю, що він колись визнав би когось із російських командирів, причетних до війни, як лідерів військ, які зробили внесок у "перемогу". Ні Сергій Шойгу, ні Валерій Герасимов, ні Євген Пригожин, лідер армії найманців, який почав почуватися надмірно вільним "отаманом" і поплатився за це життям, ніколи не будуть визнані Путіним переможними воєначальниками, які, очолюючи російські війська чи командуючи найманськими підрозділами, допомогли росіянам досягти "успіху" у війні.

Путін оголосить про власну "перемогу", навіть якщо цієї "перемоги" насправді немає. Він також представить це як успіх, досягнутий виключно завдяки його особистому стратегічному генію.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку