Екссуддя Дніпровського райсуду Києва Микола Чаус ще з 2016 року перебуває під слідством Національного антикорупційного бюро. Він утік і НАБУ ще в березні 2017 року отримало ухвалу суду, за якою: 

- Суд задовільнив клопотання НАБУ та обрав Чаусу запобіжний захід у виді тримання під вартою.
- Зобов’язав: у разі затримання Чауса і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю його захисника розгляне питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановить ухвалу.

Ухвала Суду давно перебуває в публічному доступі і СБУ не могло про неї не знати.


У свою чергу, НАБУ наразі зобов’язане виконати це рішення суду та вимоги КПК і доставити Чауса до слідчого судді. 

СБУ ж  прямо перешкоджає виконанню цього рішення суду, незаконно переховує злочинця. 

Цим співробітники СБУ вчиняють злочин у вигляді перевищення своїх службових повноважень – стаття 365 Кримінального кодексу, фактично викрадають підслідного НАБУ фігуранта  – стаття 146 КК.

У свою чергу, СБУ видало заяву, яка зводиться до того, що вони рятували Чауса, оскільки розслідують справу про його викрадення. 

Тобто ключова спецслужба країни не соромиться публічно пояснювати кричущі порушення закону нібито порятунком особи.

Але передача Чауса НАБУ і доставка його до суду навпаки сприяла б забезпеченню безпеки і дотриманню його прав.

Натомість підозрювану особу, яка має бути доставлена до суду, незаконно захопили  та переховують у приміщеннях державного органу (!) під прикриттям та охороною співробітників цього ж органу. 

Це абсолютне беззаконня. 

Уявіть, що завтра в СБУ так затримають і сховають від слідства вбивцю або терориста. А публічно можна буде казати, що це заходи безпеки.

Ще раз, такі дії співробітників СБУ підпадають під Кримінальний кодекс і є злочином:

- 365 стаття Кримінального кодексу:

Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, 

Це карається в залежності від наслідків та способу вчинення до 10 років позбавлення волі.

- 146 стаття Кримінального Кодексу: 

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки - також караються до 10 років.

Це злочини, за які мають нести відповідальність як ті хто реалізовував такі незаконні накази, так і ті хто їх віддавав.

Що буде далі?

У СБУ зараз швидко намалюють для Чауса якусь іншу справу, про яку не було відомо раніше, аби обгрунтувати свої незаконні дії. Корупційну справу Чауса руками генпрокурора Ірини Венедіктової заберуть із НАБУ також до СБУ аби Чаус був під виключним контролем СБУ.

Для чого все це?

Хтось переконав президента Володимира Зеленського, що Чаус цінний свідок проти п’ятого президента України Петра Порошенка. 

Але весь абсурд в тому, що президенту очевидно не сказали, що одних лише свідчень Чауса, особливо після декількох викрадень,  явно не достатньо аби посадити Порошенка.

В підсумку, силовики голови СБУ Івана Баканова за вказівками з Офісу президента вже вчинили більше злочинів ніж сам Чаус, і це вже не кажучи про міжнародні скандали з його викраденням з Молдови

І не планують зупинятися. 

Схоже у президента Володимира Зеленського за спробами догнати Порошенка забули про закон, чим ризикують повторити політичну долю останнього.

Вже в понеділок ЦПК скерує відповідні заяви про злочин.

Водночас, ця історія яскраво ілюструє, наскільки країні життєво необхідна реформа СБУ, співробітники якої йдуть на кричущі злочини заради втілення політичних інтересів влади.  

Спочатку спецслужби викрали Чауса з Молдови. Потім інсценували його появу в Україні для того аби легітимізувати його статус та використати в політичних цілях влади. 

І все це у воюючій країні, яка щодня втрачає життя бійців на фронті, і з якою перестають рахуватися на міжнародній арені.