Плани президента РФ Володимира Путіна не обмежуються встановленням контролю за  Україною. Він хоче запустити другий етап переділу пострадянського простору після 2014 року, коли були захоплені Крим та частина Донбасу.

І діє він, як дзюдоїст, формуючи одну кризу за іншою – енергетичну, міграційну та воєнну. Не лише для України, але і всієї Європи, виснажуючи її здатність опиратися гібридній агресії і влаштовуючи тест, чи здатна Європа зберігати відданість цінностям або вже готова на вбивчі компроміси. 

Путін також підштовхує "Стару Європу" до домовленостей без України і через нашу голову.

Парадоксально, але ця ситуація відкриває для нас нові можливості. Грати на випередження свою гру і піднімати ставки. Вимагати нових рішень в енергетиці та участі Євросоюзу в розбудові нового європейського кордону з Білоруссю, адже це й безпека ЄС.

Вимагати закриття білоруського кордону з ЄС, адже з боку Білорусі поводження з мігрантами має бути прирівняне до міграційного тероризму. 

Гарантії на транзит та закупівлі газу в ЄС. 

Солідарність – це не слова та заяви, а стратегії та дії. І саме їх нам зараз дуже не вистачає.

Оригінал