Ключова теза моєї промови: Росія — це держава-терорист.
Росія безпосередньо вчиняє акти державного терору проти України. Вбиває тисячі наших людей, жінок, дітей, руйнує нашу країну.
Якщо взяти лише три найвідоміші ракетні атаки по мирних містах, які сталися у липні 2022 року — Вінниця, Часів Яр на Донеччині та Сергіївка в Одеській області, — там загинуло 92 людини, зокрема п'ятеро дітей. Ще 202 особи поранено. Це не рахуючи щоденні жертви серед цивільних від артилерійських обстрілів.
Водночас Росія — це держава – глобальний спонсор тероризму. Вона намагається утвердити терор як спосіб розв'язання питань на глобальному рівні.
Головним інструментом терориста є страх.
Різниця між Україною та Росією в тому, що українці хочуть жити вільно і в добробуті. Ми будуємо державу, де в основі — права і свободи людини. Ми виходили за це на Майдан. І готові за це битися і вмирати.
Натомість Росія може існувати тільки як вертикаль страху, що живиться нафтою, газом та людською кров’ю.
Тому війну в Україні в принципі не можна закінчити якимись поступками територій. Москву не цікавить якийсь конкретний шматок України, конкретне місто чи якась галузь економіки.
У Москві хочуть, щоб ми змінили спосіб життя. Відмовилися від наших цінностей. Щоб ми боялися і корилися. Бо в цьому джерело влади Кремля всередині самої Росії.
Ба більше, цю війну не можна локалізувати в Україні. Російська влада говорить це прямим текстом. Згадайте: наприкінці 2021 року Росія погрожувала не Україні. А Заходу. НАТО. Європі.
У Росії хочуть, щоб демократичний і успішний Захід зник як альтернатива. Мета Кремля — підрив НАТО та ЄС. Ззовні або зсередини.
Тому немає рубежу в Україні та Європі в цілому, де Росія зупиниться сама. Її можна зупинити, тільки давши відсіч.
З огляду на це Росія як держава-терорист — це проблема всього світу.
Сьогодні Москва вчиняє масові воєнні злочини в Україні. Викрадає, грабує, ґвалтує, вбиває.
Водночас Росія вже використовує для терору:
1. Продовольство. Про те, що Кремль використовую зерно як зброю, прямо сказав Жозеп Боррель на зустрічі G20.
2. Енергоносії. Росія шантажує закриттям доступу до своїх ресурсів і блокує альтернативні постачання нафти з Казахстану.
3. Мігрантів. Цей інструмент Кремль застосовував у 2015 році. А також у 2021 році — коли бути атаки мігрантами на країни Балтії через Білорусь.
4. Ядерну енергію. Росія вперше в історії вчинила акт збройного захоплення державою атомних електростанцій. У Запоріжжі, на найбільшій АЕС в Європі, росіяни майже п'ять місяців тримають у заручниках персонал. Нещодавно вони вбили одного з працівників.
5. Шантаж ядерною зброєю. Пропагандисти Кремля на федеральних каналах відкрито говорять про можливість ядерного удару, зокрема по одній з країн НАТО.
Для досягнення військових цілей Кремль застосовує:
- Інші країни у якості проксі. Насамперед — це Білорусь.
- Кіберзброю.
- Пропагандистську зброю, дезінформацію.
- Порушення права вільного судноплавства тощо.
Весь цей терористичний арсенал загрожує не тільки й не стільки Україні. Він масштабується на всю планету.
Це спосіб утвердити новий світовий лад. Заснований на страху. Не на міжнародному праві, а на праві сильного.
Небезпечними передумовами для нового ладу є:
По-перше, наявні міжнародні інститути — ООН, ОБСЄ тощо — довели свою неспроможність попередити війну. Ці інструменти не працюють, коли держава – постійний член СБ ООН і співзасновник світового ладу після Другої світової війни діє як глобальний терорист.
По-друге. Такий лад може бути привабливим для інших тиранів, які використовуватимуть російський арсенал для вирішення своїх завдань.
По-третє, демократичний світ повільний у своїх реакціях.
Тому представники України на різних рівнях — починаючи з президента України Володимира Зеленського — скрізь говорять: треба офіційно визнати Росію державою — спонсором тероризму. Ставитися до Кремля як до лідера глобального терору. І вживати відповідних заходів.
Як юрист я переконаний, що для цього більш ніж достатньо формальних підстав. Росія фінансує терористичні угрупування "Вагнера" та інші. Вона створила терористичні осередки "ЛДНР". Кремль безпосередньо дає команди підконтрольним зграям терористів, які вдягнуті у військову форму, вбивати українських дітей. Руйнувати лікарні, школи, зерносховища. Спалювати врожай. Доказів — безліч.
Ми закликаємо прислухатися до України та діяти зараз. Бо ми попереджали наших партнерів про все, що зараз відбувається.
У матеріалі, опублікованому на сайті AtlanticCoucil 3 грудня 2021 року, я писав, що повномасштабний конфлікт спричинить появу 3–5 млн біженців з України, а також загрозу глобальній продовольчій безпеці.
Так само я вказував, що незалежно від рішення західних партнерів — вживати чи не вживати превентивних заходів проти Кремля, давати чи не давати допомогу — Україна буде битися. Бо ми значно сильніші, ніж були у 2014 році.
Західні аналітики прогнозували, що Київ впаде за три дні. А вся Україна — за 10 днів, що буде встановлено проросійський режим. Натомість Сили оборони України та весь український народ б’ються вже майже п'ять місяців.
Впевнений, що цієї війни не було б, якби у 2008 році Україна та Грузія отримали б ПДЧ в НАТО.
Росію можна було зупинити після нападу на Грузію у 2008 році та після окупації Криму навесні 2014 року.
Росію можна і треба було зупиняти, коли вона захопила Азовське море і почала повзучу окупацію Чорного. Коли вона перетворювала Білорусь на плацдарм для атаки. Але тоді нам казали: "Не провокуйте Путіна…"
Навіть взимку 2021/2022 років була можливість зберегти мир, якби були введені санкції, про які ми просили. І які введені зараз!
І якби Україна отримала зброю. Яку ми почали отримувати після 24 лютого! Хоча до цього мені особисто поважні люди казали: "Це неможливо".
Тепер у Європі триває війна, якої не було 80 років.
Тому ми закликаємо почути наш рецепт
Перше. Не треба боятися. Росію треба перемогти на полі бою. Україна довела, що це можливо. Але нам потрібна зброя для перемоги.
За неофіційними оцінками бойовиків російських окупаційних військ, втрати окупантів в боях за Сєвєродонецьк та Лисичанськ складають близько 10 000-11 000 вбитими (понад 2000 — бойовики так званого другого армійського корпусу "Луганської народної республіки" та близько 8000–9000 — військовослужбовців збройних сил Росії). Кількість поранених — понад 20 000, третина з яких важкі, з мінно-вибуховими ампутаціями кінцівок.
Перемога може бути тільки одна — повернення усіх захоплених Росією територій, включно з Кримом. Зброя потрібна швидко і в достатній кількості.
Нам потрібні засоби ППО/ПРО, далекобійна зброя, зокрема MLRS. Протикорабельні ракети, авіація та бронетехніка. Щоб здійснити успішний контрнаступ і викинути ворога.
Друге. Не можна залежати від терориста. Треба змінити свідомість і привчити себе діяти, коли терорист ізольований. Ідея Заходу втягнути Росію у взаємодію — не працює. Поки Росією керують з допомогою страху.
Повномасштабна війна показала, наскільки еліти окремих країн залежні від Росії. Таке враження, що вони стали жертвами "стокгольмського синдрому". Його треба позбутися.
Починаючи від знищення російського павутиння дезінформації, політичного впливу. І до відмови від російських енергоносіїв. Тоді Росія не зможе тиснути.
Третє. Треба позбавити терориста ресурсів, щоб він не міг представляти загрозу. Необхідно посилити санкції та виключити їхній обхід. Без ресурсів Кремль зможе тероризувати тільки своє населення. І то — недовго.
Тому вкрай важливо визнати Росію державою — спонсором тероризму.
Четверте. Необхідно розпочинати діалог про основи нового світового ладу. Володимир Зеленський вже зазначав один з принципів: світ повинен реагувати на порушення правил протягом 24 годин. Тоді агресія не матиме сенсу.
Також ми бачимо, що сьогодні США знову стають лідером у боротьбі з тероризмом, як це було після 09/11. Показово, що Росія саме 11 вересня планує влаштувати імітацію якогось рішення, "референдуму", щодо приєднання захоплених українських територій. Навіть на рівні символів Кремль асоціює себе з терористами.
Ініційований Вашингтоном формат Рамштайну, який модерує мій колега і друг України державний секретар з питань оборони Ллойд Остін ІІІ, — це прообраз відповіді вільного світу на глобальну терористичну загрозу. Там вже присутні 50 країн з усіх континентів.
Цінність цього формату в тому, що крім спільного розуміння викликів там є спроможність і воля діяти.
Україна дуже вдячна Сполученим Штатам за лідерство в організації міжнародної допомоги. Та всім партнерам, хто нас підтримує.
У квітні світ дізнався про акти геноциду у Бучі під Києвом. І жахнувся. Нам ще доведеться дізнатися про десятки таких місць на тимчасово захоплених територіях. Україна не зупинить спротив, бо ми хочемо вижити як нація.
Якщо ми усі хочемо жити у безпечному світі, немає іншого варіанту, ніж зупинити терористів. І притягнути їх до відповідальності через спеціальний трибунал. Краще це зробити в Україні зараз, ніж біля нової Берлінської стіни.
Коментарі