Розмова Трампа з Путіним – що вона означає для України

Все, що відбувалося на переговорах у Стамбулі останній місяць, зводилося до однієї гри: українці спільно з європейцями та частиною республіканців штовхали Трампа до того, щоб той визнав очевидний факт: Путін водить його за ніс і час вводити жорсткіші санкції.

Росіяни грали в гру "Трамп, не введи санкції" (програма-мінімум – дотягнути до літніх канікул і перенести це питання на осінь). Вчорашня розмова показала, що в цій грі Путін поки перемагає.

Левова частка розмови велася про Іран і про можливу допомогу РФ у ядерній угоді з Іраном. І це при тому, що аятола де-факто послав Трампа, заявивши, що Іран не відмовиться від збагачення урану. Щобільше, Росія не має вже такого впливу на Тегеран і можливості Путіна, мʼяко кажучи, обмежені.

Важливо звернути увагу на те, що Путін провів також телефонну розмову з новим папою. Кремль прекрасно розуміє роль нового папи у можливостях впливу на внутрішню політику США. Поки це був дзвінок-знайомство. Але Кремль починає думати, як грати на цьому полі. Ми ж тут поки майже не граємо.

А тепер про найголовніше. Путін, по суті, анонсував через Трампа, що найближчими днями будуть удари по Україні. Але ми це переживали не один раз, і чогось нового тут немає, тим більше, що про ядерку росіяни навіть не заїкаються. Головне питання, чи буде "Орєшнік". Якщо ні, це підтвердить гіпотезу, що "Орєшнік" – це все ще одиничний продукт.

Але головне інше: до осені Трамп опиниться в пастці.

Путін його водив за ніс щодо миру в Україні, і зараз те саме буде щодо Ірану. Восени стартує виборча кампанія, і у Трампа буде два варіанти: або республіканці свідомо йдуть на втрату більшості в Конгресі, або Трамп введе санкції проти Росії.

Безумовно, все, що робить Трамп, викликає злість. Але нагадаю, без американської зброї, яку для нас будуть закуповувати європейці, нам не вистояти. Тому нам не можна зараз образитися на нього. На жаль, так працює реальна політика.

Оригінал