Сьогодні 100 днів війни, яка почалася вісім років тому. Що ми дізналися нового про себе та світ

Про себе

1. Ми таки дійсно сильно змінилися за вісім років.

2. Війна проявила все найкраще в людях (можливо, також і все найгірше, я просто цього не бачу, бо мені пощастило).

3. Злам відбувся на другий-третій день війни — українці почали відчувати себе переможцями (хоча перемога і нині далеко).

4. Ми остаточно попрощалися з комплексом неповноцінності та меншовартості.

5. Ми нарешті усвідомили цінність держави — бо ми завжди високо цінували країну, але зневажливо ставилися до держави.

6. Відбулося масове дорослішання людей (поки що важко оцінити, але складається враження, що зміни торкнулися 10-15% населення, а це означає подвоєння активної меншості).

7. Щільність української "соціальної тканини" дуже висока: зв’язки довіри пронизують всі верстви й регіони.

Про Україну

1. Україна вперше стала суб’єктом своєї власної долі та міжнародних відносин, гравцем, а не фігурою, високо цінованим брендом.

2. Україна єдина, регіональні поділи залишилися в минулому чи принаймні відійшли на другий план, нас всіх об’єднала ідентичність української політичної нації.

3. Суспільство вільних людей завжди перемагає суспільство рабів — не лише тому, що вільна людина краще навчена і вмотивована (може бути й навпаки), а тому що вільні люди здатні створювати ефективніші системи.

4. Місцеві лідери дуже достойно проявилися, що підкреслює важливість децентралізації.

5. Всі органи державної влади (майже), місцеве самоврядування, національний та локальний бізнес, банківська система виявили велику стійкість. Водночас державні інституції все ще дуже слабкі, їх треба підсилювати й розбудовувати.

6. Практично немає колаборантів, ні на національному, ні на місцевому рівні.

7. Ми маємо шанс на якісний стрибок, якщо його не змарнуємо.

Про ворога

1. Деградація людей та систем, викликана зануренням країни в минуле, зайшла набагато далі, ніж будь-хто вважав. Президент РФ Володимир Путін мав зруйнувати власну країну, щоб йти руйнувати нашу.

2. Розпочати війну у XXI сторіччі так само просто, як і в XVI, але для цього треба спершу повернути країну з XXI сторіччя у XVI, і це зробити нескладно.

3. Англійський письменник Джордж Орвелл писав антиутопію, а російські лідери взяли її як інструкцію до виконання. Це працює, якщо маєш монополію на медіа.

4. Немає таких злочинів, які б не скоїли деградовані люди в деградованій системі.

5. Друга за потужністю армія світу виявилася справді дуже великою, але дуже погано організованою, погано забезпеченою, погано навченою, погано вдягненою й нагодованою, погано вмотивованою. Але все ще дуже великою та досить стійкою.

6. Російська економіка, на відміну від радянської, стала глобальною, і розрив ланцюжків означає повільну смерть.

7. Російська культура просякнута шовінізмом навіть у своїх кращих зразках. Культура, як і історія, перетворені на зброю.

Про Захід

1. Наші цінності резонують мільярду людей у світі, і вони тиснуть на свої уряди. Але спостерігається політична інерція: політичні еліти відстають від своїх народів. Це підживлює запит на нову модель політичного лідерства.

2. У критичний момент Захід виявився сильнішим та згуртованішим, ніж очікувалося.

3. Захід все ще в полоні старих моделей, він не встигає коригувати своє бачення й спізнюється десь на два-три тижні проти темпу поточних подій.

4. Цінності все ж таки перемагають інтереси, хоч і не всюди й не завжди. У сучасному світі зрада проголошених цінностей може коштувати чимало грошей.

5. Захід все ще думає, що Третьої світової не буде, хоча вона триває вже 100 днів.

6. Світова та європейська система безпеки, з усіма створеними для цього міжнародними організаціями, нічого не варта й потребує перезавантаження.

7. Заміна викопного палива відновлювальними джерелами пришвидшиться, і так людство подолає кліматичні та екологічні виклики.

Оригінал