Є такий давній анекдот про те, як Рабиновича в партизанському загоні відправили поширювати селами антигітлерівські листівки. Він повернувся через два тижні, коли всі в загоні вважали його загиблим, і довго лаявся: "Селянам їсти нічого, а ви мене відправили з цими листочками. Дуже складно було їх всі продати".

Ну ось ми живемо в цьому анекдоті.

Світова війна з президентом РФ Володимиром Путіним триває на трьох фронтах.

На одному – головному – Збройні сили України дають відсіч окупаційним військам силою зброї.

На іншому - весь цивілізований світ веде війну санкційну, щоб розколоти єдність путінської еліти та підірвати підтримку Путіна серед його оточення.

На третьому – інформаційному – ми боремося проти пропаганди та брехні Кремля, яка тримає в заручниках якусь частину росіян та формує основу підтримки путінської злочинної війни.

Запит на незалежну, непідцензурну інформацію з боку громадян Росії величезний, це видно зі статистики переглядів політичного контенту, зі зростання підписників у соцмережах незалежних ЗМІ.

Це видно і за діями Кремля, який бореться проти незалежної інформації, не шкодуючи нічого: знищивши не лише принциповий інформаційний телеканал "Дождь", а й завжди готове до компромісів "Ехо Москви", заблокувавши не тільки "ворожі" Twitter та Facebook, а й рубанувши майже аполітичний Instagram, ризикуючи наразитися на обурення десятків мільйонів його "звичайних" користувачів. Все це заради того, щоб зупинити поширення контенту, який не подобається Путіну.

І як складається ситуація на інформаційному фронті?

Ну ось, як в анекдоті: щоб достукатися до непідцензурної інформації, користувачеві з Росії треба примудритися якось заплатити (!) за VPN-сервіс, який водночас плату з російської картки не прийме (!!!). Ну як би, чого ми чекаємо.

Ще минулого літа (коли підіймалася хвиля визнання незалежних ЗМІ "іноземними агентами" та позасудових блокувань сайтів) я у Вашингтоні розмовляв багато про це з різними важливими людьми. Вони питали: "Як же вам допомогти?" Я відповідав: нам ніяк не треба допомагати, ми впораємося, працюємо. Але з  цензурою, що надходить, треба боротися, і це зовсім нескладно.

Скажімо, коли комерційний VPN-сервіс збирає $5 на місяць з абонента, він 90% витрачає на маркетинг, еквайринг та інші витрати. Собівартість там крихітна – з погляду серверних потужностей, не так багато треба додати, щоб залучити більше користувачів.

Ну так, дорогі товариші, якщо ви хочете витратити гроші, просто компенсуйте VPN-сервісу його витрати в обмін на те, що він для користувача з Росії зробить все безплатно. Гуртом же дешевше! Це буде коштувати зовсім небагато, а щодо доступу до непідцензурної інформації стане все набагато простіше.

З VPN-сервісом - це лише умовний приклад, є багато різних хороших інструментів обходу блокувань. Вкладіть гроші в їх розвиток, популяризацію, у відмовостійкість і готовність обслуговувати більше абонентів і, нарешті, у безплатний доступ для користувачів з Росії.

Витратьте всього кілька мільйонів доларів, і ви обнулите 10 років зусиль і десятки мільярдів рублів, які Роскомнагляд витратив на побудову російської системи інтернет-цензури.

Але досі цього очевидного кроку не зроблено. Це дуже злить.

Оригінал