1. Надзвичайний стан в економіці з метою розвитку економіки.

Надзвичайний стан може допомогти мобілізувати економіку для війни, але він вб’є приватний сектор. Проблема в тому, що надзвичайний стан – це державне управління економікою, а держава погано розвиває економіку. Я не проти, а швидше за мобілізацію економіки. Але потрібно речі називати своїми іменами.

2. Аудит країни від "Великої четвірки".

Така вправа в принципі не можлива. Аудит Київської школи економіки вимагає великої команди і місяців роботи. А всієї країни? Ми не можемо зробити перепис населення України, бо це нереально складно і дорого, а тут пропонується аудит всієї економіки. Популізм.

3. Знижуємо облікову ставку до 7%.

І запускаємо гіперінфляцію під час війни. Супер!

4. Реформа податкової для покращення збору податків.

Гарна мета, але … всі намагались і нічого не вийде. Чому вийде в Арестовича – питання риторичне.

5. Дозволяємо приватному бізнесу допомагати напряму військовим частинам.

Але це вже є. Проблема не в цьому, а в сертифікації зброї. Якщо зброя не сертифікована, не пройшла випробування, то тоді її можна купувати тільки за приватні гроші. А за гроші платників податків – ні. Арестович пропонує дозволити військовим частинам самим вирішувати, як витрачати гроші платників податків. Дві проблеми – корупція та відсутність реалістичного механізму розподілу грошей платників податків між військовими частинами.

6. Кластерний розвиток економіки зі спеціалізацією регіонів.

Ці слова не несуть ніякого сенсу. Що таке кластерний розвиток регіонів зі спеціалізацією? Модно, але нісенітниця.

Цікаво, що в Арестовича майже нічого немає про армію та війну. Тільки десь у середині про стратегічну оборону та доктрину Кіссінджера.

Ця програма гарна для того, щоб продавати курси людям, слабким до інфоциганства. Це все в принципі ок, і свобода слова, і кожний заробляє гроші, як може, але шкодити репутації України на Заході й ускладнювати отримання грошей від США через спілкування і накиди журналісту ТАЙМ – це вже зрада.

 

Оригінал