Що означає загострення тактичної боротьби навколо теми мирних переговорів

10 травня група європейських лідерів, які очолюють "коаліцію охочих", разом з президентом Зеленським ухвалили спільну заяву, в якій оголосили про необхідність повного й безумовного припинення вогню з 12 травня щонайменше на 30 діб. А також про застосування санкцій до банківського та енергетичного секторів РФ у разі її відмови від такого кроку.

Свою ініціативу вони узгодили (в межах телефонної розмови) з президентом США Трампом.

Вночі, на початку доби 11 травня, Путін дав свою відповідь на цю ініціативу, запропонувавши "відновити прямі переговори з київським режимом у четвер, 15 травня, у Стамбулі, де вони були перервані". Водночас він не дав відповіді стосовно припинення вогню з 12 травня, однак натякнув, що там же можна обговорити нове перемир'я.

Як все це сприймати – як початок прямих переговорів про завершення війни між Росією та Україною чи черговий глухий кут у переговорному процесі? На мій погляд, ні те, ні інше. Це відновлення і навіть різке посилення тактичної гри навколо теми мирних переговорів.

Щоб оцінити варіанти подальшого розвитку переговорної ситуації, нам треба розуміти цілі тактичної гри обох сторін.

З боку України та її європейських партнерів ставка робилася, схоже, не тільки й не стільки на те, щоб примусити Путіна до переговорів про припинення вогню, а на те, щоб продемонструвати Трампу, що Путін не хоче припиняти війну проти України та що треба посилювати санкційний і політичний тиск на Росію.