Реакція цивілізованих країн на варварський напад Росії відбувається не завдяки їхнім політикам, а багато в чому всупереч їм. Лідерам у розвинених країнах доводиться змінюватись під тиском громадської думки та або мімікрувати підтримку, або щиро ставати патріотами України.

Зрозуміло, що багато таких, як прем'єр Британії Борис Джонсон і президент США Джо Байден, і так були спочатку на боці добра, але, я думаю, навіть вони приємно вражені реакцією своїх виборців.

Це неймовірна зміна всього світового порядку. Президент РФ Володимир Путін, та й багато лідерів демократичних країн, живуть у політиці їхньої юності – 80-х років XX століття. Realpolitik, якщо треба кудись напасти і посунути чиїсь кордони, – ну що вдієш, треба так треба. І навіть виборці ставилися до цього з розумінням: нехай там буде маленька війна десь, головне – щоб не було великої війни, про яку розповідали батьки.

Але вони реально не зрозуміли, що світ змінився, і нове покоління вважає абсолютно неприйнятною таку поведінку країн та їхніх лідерів! Це приблизно як онуки можуть розчулюватися і любити бабусю та дідуся, навіть підозрюючи, що замолоду дідусь іноді бив бабусю, бо час був такий.

Але уявіть шок сучасного онука, коли на його очах дідусь каже "можемо повторити" і за сімейним столом ламає бабусі щелепу. Приблизно така зараз реакція всіх виборців у демократичних країнах: шок, який плавно переходить у величезні вимоги реальних змін.

Насправді їм події в Косові та в Іраку теж вже були не зовсім прийнятні, але там ніби дідусь рідний, і бив чужих, і начебто по ділу. Але тут якийсь п'яний російський дід, у тільнику та з татуюванням Сталіна на грудях, прямо на одній з європейських площ починає ґвалтувати молоду та гарну Україну.

Виборці шоковані, кличуть свою поліцію, НАТО і кажуть: "Зупиніть це!". І з жахом дивляться, як поліціянти сором'язливо відводять очі і кажуть, мовляв, у цього діда атомна граната, раптом і у вас кине, і тим більше наш дід із цим пив разом останні роки і не готовий так різко рвати стосунки. З ним розбирайтеся.

Виборці біжать до свого діда і починають кричати, що треба зупинити ґвалтівника. На що їм їхній рідний, ними ж обраний, дід починає розповідати про те, що важко так одразу взяти і припинити бухати разом, що той дід має відмінний самогон і закуску. Та й взагалі, я ж і вам, онуки, теж на бензоколонці наливав склянку, хіба ви забули? Нехай краще ця ваша Україна перестане чинити опір, все швидше закінчиться. І взагалі, чого це вона вся така гарна там ходила, спеціально провокувала, мабуть.

І саме така початкова реакція деяких політиків на Заході шокувала їх виборців, і призводить до тих глибинних змін, які відбуваються зараз. Результати ми побачимо за багато років, але світ зміниться назавжди.

Новому поколінню абсолютно неприйнятне варварство, яке ще десятиліття тому було в порядку речей, і саме тому вони вимагатимуть від своїх політиків та поліції каструвати того п'яного діда, що вже й справді "ніколи більше".

Ну чи хоча б назавжди заборонити купувати в нього самогон і продавати щось, щоб той просто спився десь під парканом і став уроком для інших.

І це – основний прорахунок Путіна та його шавок, вони реально думали, що все зійде їм з рук.

Чи не зійде. Україна вже стала переломною точкою в сучасній історії світу, і ми платимо за це дуже високу ціну – кров наших героїв і мирних жителів.

Саме тому потрібно буде зробити, щоб перед тим, як здохнути як собака, ґвалтівник заплатив за свої злочини.

Це має бути щонайменше мільйон євро кожній родині, яка втратила когось від рук російських убивць. Це має стати першим пунктом наших вимог щодо компенсації, і я впевнений, що виборці у розвинених країнах підтримають використання заморожених активів для цього, щоб наступний, хто "захоче повторити", розумів, що за все доведеться відповісти.

Не вірю, що росіяни за мого життя пройдуть через повне визнання своєї провини, покаяння та спокутування. Вони житимуть у пеклі і помруть у ньому. Але за насильство проти України ми змусимо їх заплатити сповна. За кожну краплину крові. За кожну дитячу сльозинку. Саме цього вимагає зараз цивілізований світ від своїх лідерів.

Життя вбитих російськими варварами людей не повернути, але я щиро сподіваюся, що поява тисяч сімей-мільйонерів допоможе дітям та онукам загиблих збудувати ту Україну, якою пишалися б наші герої.