RU

Війна перейшла у нову фазу. Козир Росії – армія Білорусі. Але це максимум козирна шістка

Війна перейшла у нову фазу. Козир Росії – армія Білорусі. Але це максимум козирна шістка

боєць ЗСУ, співзасновник партії "Демократична сокира"
06.03.2022, 11:03

Ця фаза також важка, але легша, аніж попередня

Ворог грузне. Ворог тоне. Ворог кидає останні резерви. У ворога закінчуються боєздатні люди та ракети.

Його наступний крок, якого він боїться і сам, – мобілізація, призов і вісімнадцятилітні лякані призовники на броні (хто забув, як це виглядає, дивимось кадри з Першої і Другої Чеченської війни). 

Саме цей крок і буде для нашого ворога катастрофічним, бо якщо вже зараз в бій відмовляються йти або йдуть і здаються деморалізовані контрактники, то уявіть собі, з якою швидкістю будуть здаватися мобілізовані. 

Подивіться, як це відбувається на окупованому Донбасі, де саме примусово мобілізовані здаються у полон один за одним, у касках часів Другої світової. Ми реально не будемо встигати їх брати у полон.

А єдиний козир, який залишився у ворога (окрім ядерного удару, який фактично дорівнює кулі в голову самому собі), – це армія Білорусі. І цей козир – це максимум козирна шістка.

Армія РБ невелика, слабка, деморалізована (бо Олександр Лукашенко чверть сторіччя продавав їм як головний здобуток мир і відсутність збройних конфліктів). І ця армія дуже давно ні з ким не воювала. 

Збройні сили України, які воюють дев‘ять років, які воюють на своїй землі та за свою землю, і які прямо зараз розбивають одну із найсильніших (вже ні) армій світу, – це тигри, а армія Лукашенка – кабани, при чому без двох лап по діагоналі. Інакше кажучи, у тих білорусів, які не здадуться одразу після перетину кордону, шансів небагато.

Так, вони завдадуть нам проблем. Але на фоні того, що ми перемололи за тиждень найкращі сили російської армії, у порівнянні з якими… ну ви в курсі про тигра, кабана і діагональні ноги, то це виглядає дійсно так собі.

Для білоруських солдатів, звичайно.

Можна ще й одночасно докинути таджиків та киргизів. Чи Збройні сили Еритреї. Насправді – майже все одно.

Ми вистояли під час найстрашнішого, найсильнішого, підступного удару. Тепер ми забираємо ініціативу. Це ще не кінець війни, і навіть не кінець її початку. Але щодня ми наближаємось до перемоги.

Ми забираємо ініціативу. Ми забираємо життя ворогів і техніку. Ми отримуємо нову зброю, добровольців, гроші, паливо, техніку, обладнання, літаки. А Росія тільки втрачає.

Ми переможемо. Але до цього ще не одна ракета впаде на наші міста, ще не до одного населеного пункту заїде бродяча російська колона і не один український захисник віддасть життя за те, щоб світ позбавився країни-терориста. Це факт, який сприйняти треба.

Але на нашому боці правда і ненависть. І ще спокій. Страшний спокій, за яким клекоче, немов лава, неймовірний гнів на сук, які вбивають наших дітей, міста і друзів.

Ця війна, війна лютого гніву, буде виграна. Ціна буде високою. Але вибору немає.

У війні на знищення ми себе знищити не дамо.

А от дати відсіч – звертайтесь.

Оригінал

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Дизайнер
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини
Популярне