RU

Війна забрала у нас дім. 3 млн українців вже в ЄС. Що краще: статус ТПО чи біженця

Війна забрала у нас дім. 3 млн українців вже в ЄС. Що краще: статус ТПО чи біженця

юрист практики супроводу бізнесу Juscutum
17.03.2022, 09:01

Що краще та як стати біженцем або тимчасово переміщеною особою в Євросоюзі. Спойлер: біженці позбавлені права на роботу

Війна, розв’язана Росією проти України, спричинила найбільшу хвилю біженців з часів Другої світової війни. За даними ООН, з початку війни Україну покинули понад 3 млн біженців.

За оцінкою Верховного комісара ООН у справах біженців, за найгіршого сценарію, Україну може покинути до 4 млн людей. Найбільше наших громадян виїхало до Польщі, Угорщини та Молдови.

Понад 3 млн українців вже в ЄС

Існує декілька механізмів, які забезпечують легальне та безпечне перебування таких осіб у країнах Європейського Союзу з метою їх захисту від агресії та воєнних дій, спричинених Росією.

4 березня на засіданні в Брюсселі Рада ЄС одноголосно підтримала впровадження системи тимчасового захисту людей з України, які рятуються від війни. Цей механізм передбачає спрощену систему перетину кордону та надає переміщеним особам доступ до прав по всьому Європейському Союзу. 

Замість дозволених 90 днів, українці можуть перебувати на території країн ЄС протягом року (до 4 березня 2023 року) з правом на проживання, доступом до ринку праці та житла, соціальної та медичної допомоги, а також можливості здобуття освіти особами віком до 18 років. 

У разі перебування неповнолітніх осіб на території Європейського Союзу без супроводження, тимчасовий захист повинен дозволяти їм користуватися юридичною опікою. Конкретні права особи, яка звернулась по надання тимчасового захисту, визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС.

Необхідно зауважити, що цей механізм діє в усіх країнах-членах ЄС, окрім Данії, та не застосовується в країнах Шенгенської зони – Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні та Ісландії.

Строк дії тимчасового захисту становить один рік і, якщо він не припинений іншим чином, може бути автоматично продовжений на шість місяців двічі (до 4 березня 2024 року).

Директива поширюється на наступні категорії осіб:

– громадяни України, які станом на 24 лютого 2022 року проживали на території Україні, але через вторгнення російських військ були змушені покинути свої домівки;

– громадяни третіх країн або особи без громадянства, які станом на 24 лютого 2022 року легально проживали на території Україні, але через вторгнення російських військ були змушені покинути домівки без можливості повернутися до своєї країни або регіону походження за безпечних умов. До цієї категорії належать також особи, що мають статус біженця та ті, яким надано притулок в Україні;

– члени родин вищезазначених двох категорій осіб у тому вигляді, в якому вони були та проживали в Україні станом на 24 лютого 2022 року.

У окремих випадках країни можуть надавати тимчасовий захист особам, які не підпадають під вказані категорії. Наприклад, тим, які покинули територію України незадовго до 24 лютого 2022 року, у зв’язку з відрядженням.

Декларацію про тимчасовий захист введено в дію для спрощення та пришвидшення легалізації мешканців України. Проте кожна особа, яка змушена покинути Україну через війну, має право отримати статус біженця, попри те, що процедурно це важче. 

Механізм тимчасового захисту надає можливість безперешкодного пересування країнами ЄС. Натомість статус біженця, зобов’язує особу перебувати в країні, де подавалась заявка на отримання такого статусу.

Варто зазначити, що статус біженця та статус особи під тимчасовим захистом суттєво відрізняються не тільки у можливостях пересування, а й у строках ухвалення рішення про надання статусу, свободі вибору місця проживання, обсязі допомоги тощо.

З огляду на те, що кожна країна імплементує ці міжнародні статуси у власне законодавство з певними відмінностями, необхідно ухвалювати рішення про отримання того чи іншого статусу з урахуванням інформації від офіційних органів країни перебування.

Розглянемо особливості та порядок отримання статусу тимчасового захисту та статусу біженця у країнах, до яких вже прибули понад 1,8 млн українців (станом на 16 березня 2022 року) – Польща та Німеччина.

Республіка Польща

Біженець

Статус біженця можна отримати на польському пункті перетину кордону або у будь-якому відділенні Прикордонної служби, шляхом подання заяви про міжнародний захист або повідомленням в усній формі про бажання отримати статус біженця. Для цього потрібно мати із собою основні документи, що посвідчують особу, такі як паспорт громадянина України, закордонний паспорт (якщо є), свідоцтво про народження дитини тощо.

У особи, яка чекає на отримання статусу біженця в Польщі є два можливі варіанти перебування в країні:

– приймальний пункт для іноземців, у якому забезпечується проживання, харчування, фінансова допомога та навчання польської мови;

- перебування поза приймальним пунктом із щоденним отриманням грошових виплат. За ці кошти особа повинна сама забезпечити себе харчуванням і місцем для проживання.

Протягом перших шести місяців перебування у Польщі працевлаштування заборонене. 

Справа про отримання статусу біженця може тривати від шести до 15 місяців. У цей період та після отримання статусу, виїжджати до інших країн або повертатись в Україну заборонено.

У разі отримання негативного рішення, необхідно протягом 30 днів покинути територію Польщі. Якщо рішення позитивне – особа отримує дозвіл на легальне перебування в країні протягом року.

Щодо тимчасового захисту

12 березня президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про допомогу громадянам України у зв’язку з війною на території країни. 

Згідно з новим законодавством, громадяни, які покинули Україну не раніше ніж 24 лютого 2022 року через російську агресію і заявили про свій намір залишитись у країні, можуть легально перебувати на території Польщі протягом 18 місяців.

Важливо: закон поширюється на осіб, які потрапили на територію Республіки Польща безпосередньо з України.

Окрім легального перебування в країні, закон містить наступні пункти:

– доступ до ринку праці та реєстрація в повітовому центрі зайнятості населення. Українцям надається можливість отримувати консультації з питань кар’єри та навчання. Під час працевлаштування, дозвіл на працю не потрібен;

– можливість зареєструвати фізичну особу-підприємця;

– доступ до державної системи охорони здоров’я;

– можливість продовження навчання у Польщі для осіб шкільного віку і студентів;

– можливість для вчителів і викладачів продовжувати свою  діяльності у навчальних закладах Польщі, якщо їхнє знання польської мови дозволить допомогти учням, які мови не знають;

– можливість звернутися по допомогу у вигляді пільг або одноразової грошової виплати у розмірі 300 злотих.

Реєстрація перебування громадянина України (або іншої особи, на яку поширюється дія Директиви) на території Республіки Польща здійснюється за заявою, поданою не пізніше 60 днів з моменту в’їзду на територію країни. Відповідна заява подається до будь-якого виконавчого органу гміни (адміністративна одиниця в Польщі).

Кожен, хто прибув до Польщі, зобов’язаний отримати PESEL – ідентифікаційний номер. Він є необхідним для працевлаштування, відкриття банківського рахунку, отримання медичного страхування.

Звернутись до відповідних органів для оформлення PESEL можна вже з 16 березня 2022 року. Для цього потрібно мати із собою:

– фото (35/45 мм);
– документ, що посвідчує особу, та його копія;
– заповнена заява (готується на місці);
– відбитки пальців (не стосується дітей, віком до 12 років і осіб з обмеженими можливостями).

Одночасно з отриманням PESEL для кожного громадянина оформлюється Profil Zaufany – безплатний сервіс, який дозволяє підтвердити свою особистість в режимі онлайн під час розв'язання питань з державними органами в зручний для користувача час та місці. Пароль від профілю надходить на вказаний у заяві номер телефона. За відсутності черг, вся процедура займає до 40 хвилин.

Через дев’ять місяців, після в’їзду на територію Польщі, громадяни України можуть подаватись на отримання тимчасової посвідки на проживання строком на три роки. Ця можливість закінчується після спливу 18 місяців з 24 лютого 2022 року. Важливо: рішення Воєводи не підлягає оскарженню.

У разі виїзду з Польщі більше ніж на місяць, легальне перебування анулюється і процедуру необхідно поновлювати.

Федеративна Республіка Німеччина

У Німеччині мешканцям України також пропонують надати необхідний захист у рамках швидшої процедури – тимчасового захисту. Однак право на подання клопотання про надання притулку зберігається незалежно від цього.

Для отримання притулку в Німеччині проводиться реєстрація особи. Після чого надається свідоцтво про прибуття (документ, який діятиме протягом усього періоду розгляду справи про надання притулку) та подається відповідне клопотання.

Особа повинна мати із собою такі документи:

– свідоцтво про прибуття (Ankunftsnachweis);

– усі наявні документи, що посвідчують особу (паспорт, свідоцтво про народження, проїзний документ, або будь-який документ, що свідчить про обставини, які змусили шукати притулку, наприклад, фотографії).

Для розгляду клопотання особу запрошують на особисте слухання. Присутність обов’язкова.

У разі отримання негативного рішення, необхідно покинути Німеччину у зазначений термін. Якщо рішення позитивне, особа отримує дозвіл на проживання терміном від одного року до трьох років.

Особа зі статусом біженця у Німеччині позбавлена права на працевлаштування, але має право на:

– фінансову допомогу у розмірі 163 євро на місяць;

– проживання у спеціальному таборі.

Можливість надання тимчасового захисту у Німеччині врегульовано статтею 24 Закону про проживання, якою передбачається отримання дозволу на проживання, що одночасно легалізує перебування особи в країні та надає право на:

– працевлаштування або індивідуальну трудову діяльність;

– медичну допомогу (включає: гострі захворювання і сильні болі, стоматологічне лікування,, ліки, перев’язувальні матеріали та інші послуги, необхідні для одужання);

– додаткову фінансову допомогу у розмірі 367 євро на місяць.

Після прибуття до країни необхідно здійснити реєстрацію в’їзду та подати заявку на отримання дозволу на проживання, для чого потрібно записатись на зустріч через вебсайт Державного органу у справах біженців (Landesamt für Flüchtlingsangelegenheiten). 

Реєстраційні центри є в більшості міст Німеччини. У день зустрічі обов’язковим є проведення експрес-тесту на COVID-19. Якщо після реєстрації особа змінила місце постійного перебування, необхідно повідомити про зміни орган у справах біженців. Дозвіл на проживання видається установою міграційної служби федеральної землі.

Наступним кроком необхідно подати заявку на отримання пільг до служби соціального захисту. Вони є у кожному районі міста, де проживає особа. Оскільки розгляд заяви на проживання може тривати не менше, ніж півтора місяця, це дасть змогу отримувати страхування, фінансову допомогу та дозвіл на роботу ще до отримання дозволу на проживання.

Строк можливого перебування у Німеччині відповідає строку, визначеному Директивою.

Процедура надання тимчасового захисту у Німеччині для осіб, на яких поширюється Директива, і досі активно змінюється та доповнюється, тому уряд країни рекомендує слідкувати за актуальною інформацією.

На сьогодні ЄС наголошує на тому, що немає потреби отримувати статус біженця, натомість пропонує легший і швидший варіант стабілізувати та налагодити життя, перебуваючи тимчасово в іншій країні. 

Кожен вирішує з огляну на власні життєві обставини і можливості. У будь-якому разі, уряди європейських країн роблять усе можливе, щоб процес легалізації для українців і всіх, хто потребує захисту, був такий, що вимагає найменше зусиль, часу і документів.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Дизайнер
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини
Популярне