Я є прихильником ідеї path dependence, стежкозалежності (повторення історії попередніх патернів. – Ред.). В Росії ніколи не було демократії, чому раптом вона має з'явитися?

Окрім того, для демократії потрібні демократи. Знову їх не завезли.

Стежкозалежність не означає приреченості: якщо є воля й сильна суспільна коаліція, все можна змінити.

Але ж варто подивитися і з інших точок зору. Тож я читаю з цього приводу різні матеріали.

І натрапляю постійно на думку, що Росія "too big to be democratic" – занадто велика для демократії.

Всі великі демократичні країни, по суті, являють собою добровільне об'єднання досить успішних держав чи спільнот (навіть якщо вони молоді, бо й молоді можуть бути успішними), часто з власними зрілими інституціями та традиціями самоврядування.

США утворилися з 13-ти штатів. Індія мала тисячолітні традиції місцевого самоврядування, причому в одному випадку слово, яке це позначає, увійшло до назви штату (Таміл Наду), детальніше про це – у Френсіса Фукуями та Дарона Аджемоглу.

Іншими словами, вільні малі держави можуть створювати федерації чи конфедерації, а великі невільні держави (імперії) розпадаються.

Досить скоро за історичними мірками на теренах нинішньої Росії почнуть з'являтися нові незалежні держави.

Не всі вони будуть демократичними, бо немає ні традиції, ні людського капіталу. Але частина з них дуже бажатиме увійти у вільний світ.

Важливіше інше: ніхто з них не буде великим настільки, щоб загрожувати Україні, Європі та світу.

Оригінал