Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки

Україна атакувала аеродроми базування стратегічної авіації РФ. Це стало повною несподіванкою для російських військових та Кремля. Характер атаки, її специфіка та вибір цілей дозволяє припустити, що результати виявляться відразу в кількох галузях — від настроїв у суспільстві до міжнародної політики.

Чому так? Нумо розбиратися.

Суть цілей та специфіка атаки

Станом на 16:02 1 червня відомо про атаку на п'ять аеродромів і, можливо, удар по пункту базування ядерних підводних човнів Північного Флоту РФ. Тобто це атака на "ядерну тріаду Росії". Водночас для атаки використовувалися "контейнери-матки" – контейнери з безліччю FPV-дронів усередині. Які, власне, і атакували цілі на території РФ.

Водночас російська система ППО на аеродромах виявилася абсолютно безсилою – ЗРК "Панцир" проти FPV неефективний, а засоби РЕБ або були відсутні, або не працювали.

В результаті на момент написання тексту повідомлено про ураження щонайменше 27 літаків Ту-95. І, можливо, ядерного ракетного крейсера у Сєвєроморську. А також про пошкодження кількох А-50 і Ту-22М3.

Для розуміння болючості атаки наведу дані про кількість таких літаків на озброєнні РФ. Вся авіаційна частина російської ядерної тріади складається (або складалася) з 58 літаків Ту-95, 16 Ту-160 та 58 Ту-22М3. Літаків ДРЛС А-50 на озброєнні РФ було 10 штук (різних модифікацій).

Тобто удар дуже болісний.

Перший результат – у контексті російсько-української війни

Для ракетних атак РФ використовувала наземні комплекси (ті ж "Іскандери"), корабельні угруповання у Чорному та Каспійському морях, а також авіацію. Але ракет до комплексів "Іскандер" не так багато. Росії доводиться закуповувати ракетні комплекси та боєприпаси у КНДР та Ірану. З корабельними запусками теж не все гладко — Чорноморський флот РФ змушений був тікати із Севастополя до Новоросійська. А там інфраструктура гірша. Зокрема й щодо обслуговування ракетного озброєння кораблів.

Залишалася авіація – як найбільш гнучка система планування та завдання ракетних ударів. Зрештою, Росія змогла налагодити масовий випуск саме ракет авіаційного базування. Вони дешевші за ракети "Іскандер" або "Калібр". Тобто тепер Росія змушена буде шукати інші варіанти для організації повітряних атак на Україну.

Другий результат – у контексті громадської думки в РФ

Удар по аеродромах стратегічної авіації (а можливо, і удар по базах підводних човнів) – це удар по самолюбству "пересічного росіянина". І за своїми потенційними масштабами він перевищує вибух дрона над Кремлем чи навіть атаку на Курську область.

Громадяни РФ звикли "пишатися" своєю країною як ядерною державою, вважаючи, що ядерна тріада Росії (як комплекс систем озброєння) є невразливою і потужною. Але їхня країна в один день втратила суттєву частину цієї системи. Причому в місцях базування, які більш ніж на 4000 км віддалені від кордону з Україною.

Це ляпас, який російська пропаганда змушена буде купірувати досить довго.

Якщо не вийде – це один із факторів (але не основний і не єдиний – тут не варто видавати бажане за дійсне) для можливої дестабілізації ситуації. Або, як мінімум, для зменшення довіри до політичного та військового керівництва.

Крім того, атака з використанням "контейнерів-маток" – це фактор розширення істерії та шпигунства. Простіше кажучи, рядовий росіянин навіть у глибині своєї країни тепер не впевнений, що його місто не опиниться під атакою.

Те саме стосується вищого керівництва країни. Адже немає гарантії, що схожий контейнер не стоїть на якомусь майданчику – наприклад, на Валдаї чи на складах на Рублівці.

Третій результат – у контексті геополітики

Російські амбіції на статус глобальної супердержави ґрунтувалися на міфі про "другу армію світу". Те, що РФ "зав'язла" в Україні, вже принесло результати. Наприклад:

• Туреччина активно розширила свою зону впливу на Кавказі, Сирії, в Африканських країнах.
• Китай де-факто видавив РФ із Центральної Азії та суттєво обмежив російську експансію в Африці.
• Зрештою, Китай та США готують ґрунт до діалогу про майбутнє багатополярного світу. Але якщо у 2021 році і у Вашингтоні, і в Пекіні розглядали Москву як один із полюсів нового світопорядку, то сьогодні – лише як регіональну супердержаву.

Проте в Росії залишався ще один козир — ядерна зброя та російська ядерна тріада.

Атака на стратегічну авіацію РФ, якщо підтвердиться виведення з ладу хоча б 20 бортів Ту-95, одразу позбавляє Росію переваги перед КНР за кількістю бортів стратегічної авіації (переваги над США Росія і так не мала).

Повторення таких атак ще більше знижує рівень російської ядерної загрози.

Кремль може козиряти кількістю боєголовок. Але якщо немає засобів їх доставлення, ядерна зброя перетворюється на склад майбутніх ядерних відходів. Це чудово розуміють і у Вашингтоні, і у Пекіні.

Тому, гадаю, активно аналізують характер та ефективність української атаки. А пізніше вноситимуть зміни до своїх планів на випадок ескалації. Наприклад, розроблення механізмів знищення носіїв ядерної зброї. Тих же китайських контейнерів на російській території зараз перебуває кілька десятків тисяч штук.

З іншого боку, перед усіма ядерними державами постає питання захисту своїх об'єктів. А це робота на роки вперед. Просто змінюється характер сучасної війни, і Україна це вкотре продемонструвала.

І, нарешті, переговори 2 червня. Думаю, ви здогадалися, що прогресу там точно не буде.

Ідеальний для нас варіант – вихід РФ із процесу. Але росіяни на це навряд чи підуть. З іншого боку, їх шантаж літньою кампанією та посиленням тиску на фронті виглядає вже інакше. Адже можуть бути нові асиметричні дії української сторони.

Але що точно буде — масована російська ракетна атака найближчими днями. Тому дуже уважно ставимося до сигналів повітряної тривоги.

Оригінал