Як ми "чистимо" небо. Розповідь зенітника

Початок повномасштабної

Зранку 24 лютого 2022 року наш підрозділ ППО отримав перше завдання.

Для мене це був той перший момент, коли всередині щось перевернулось.

До початку повномасштабного вторгнення я навіть у страшних снах не бачив, що до Дніпра може долітати якась ворожа ціль.

Але реальність перевершила страшні сни і дуже швидко привела до тями. Вже за кілька днів ми збили над Дніпром дві перші російські ракети.

Перші пуски та перші збиті ракети – це було складно емоційно. Велике навантаження, потужний удар по нервовій системі всього особового складу.

Але настрій піднявся, бо ми повірили, що можемо відбивати повітряні атаки. Потім вже просто нарощували навички зі знищення ворожих цілей.

Як "чистять" небо

Ми працювали із зенітно-ракетним комплексом С-300: відбивали масовані або раптові удари росіян, переїжджали. Щойно цілі раптово з'являлись – ми по них працювали.

Потрібно продумувати на три-чотири ходи вперед і свої дії, і дії противника. І щоб завдати більшої шкоди ворогу, і щоб нашим громадянам ці удари зашкодили якнайменше.

Певна родзинка у тому, що у нас із росіянами одна технічна база, але працюємо ми вже по-різному. Ми змогли перехитрити ворога, тому що діяли не за книжками. Були готові працювати з інноваційним підходом. Переможе той, хто діятиме хитріше.

Будь-яка техніка на війні – це колективна зброя. Коли повітряна ціль перетинає державний кордон України, всі швидко займають робочі місця – на це йдуть лічені секунди. Захоплюємо ціль та вражаємо її.

Пуск відбувається буквально моментально. Наші хлопці таким чином навіть "чистили" повітряний простір, аби своя авіація могла працювати та не було friendly fire.

Далі для нас розпочався період постійних переміщень. Дуже допомагало, що більшість особового складу мала хорошу теоретичну підготовку. До повномасштабного вторгнення багато практики у нас не було – бойові стрільби на полігонах, але й вони дали певне розуміння, до чого готуватись.

У 2022 році найпотужнішим місяцем для нас став вересень. До того був суцільний "день бабака" – день і ніч просто зливалися, різниця лише у кількості ракет. У вересні ж стало дуже важко – вразили багато цілей, атаки ворога то вщухали, то наростали.

Вороги на радарі

На сьогодні для нас уже немає різниці, яку ціль збивати – кожна з них несе смерть. Навіть ті самі Zala або "Орлан" – небезпечні розвідники, які літають і визначають точку, в яку потім понесеться великий потужний заряд балістики.

Коли на тебе летить повітряна ціль – діяти треба швидко і злагоджено. Кожному. Тому що від кожного залежить вся взагалі бойова робота. Нам не можна впадати в емоції – вони збивають з рівноваги. Тому ми старались не піддаватись люті, а більше продумувати, що можемо зробити, щоб ефективніше виявляти цілі та вражати їх.

Всі цілі – різні, кожна потребує свого підходу. "Шахеди" немає сенсу збивати "Буком" чи "трьохсоткою". Такі коштовні ракети більше націлені на літаки, гвинтокрили чи крилаті ракети. А ворожі БпЛА класно відпрацьовують наші мобільні вогневі групи. Це – допоміжні сили ППО, які відмінно навчилися виконувати свої завдання.

Хоча, звісно, ми між собою звертаємо увагу на те, хто які трофеї здобув.

Що потужніша ціль, що важче її виявити, що дорожча вона для ворога – то потужнішим трофеєм вона є.

На нашому рахунку понад сотня збитих ворожих цілей різного класу: від "шахедів" та інших безпілотників до крилатих ракет Х-101, "Калібр", Х-59 тощо.

Ключове – захист населення. Хлопці дуже переживають навіть за ті уламки ракет, які падають у полі. Дуже стараємось, щоб було якнайменше пошкоджень, наскільки це можливо. Тому стараємося на межі можливості робити все, щоб на підльоті все знищувалось, щоб навіть надто потужних вибухів люди не чули.

Шість "Калібрів" за три хвилини

Це було 5 липня 2022 року. Протиповітряний бій починався, як і решта боїв.

Розуміння, що масовий удар йде через нашу зону відповідальності, прийшло, коли ми почали знищувати другу ціль. І одразу виявили третю ціль, четверту, п'яту – все це дуже швидко відбувалось.

Коли протиповітряний бій завершився, ще пожартували, що ранок тоді для нас почався не з кави.

А потім почали підбивати підсумки. Нарахували, що знищили всі цілі в нашій зоні відповідальності – загалом шість "Калібрів" за три хвилини.

Кожна збита ракета – дуже мотивує. Коли розумієш, що десь ця клята гидота не долетіла, відчуваєш величезне полегшення.

Приємне відчуття.