Затиснуті між Трампом та Покровськом. Як пов'язані політичні та військові стратегії

Схоже, що Дональд Трамп хворий на "путінофільство" невиліковно. Достатньо йому тиждень-два не отримувати гучних публічних ляпасів від бункерного або його міньйонів на зразок Медведєва, і він починає знову бачити у Путіні "несправедливо ображеного миротворця" і "перспективного партнера по бізнесу".

От і зараз у черговому інтерв’ю американському ТБ Трамп проголосив, що Путін дуже хоче відновити відносини, торгувати зі США і заробити багато-багато грошей. Для Росії...

Путін хоче доламати світовий безпековий устрій, тобто знищити гегемонію Сполучених Штатів. Для цього він вторгся в Україну і готовий вторгнутися у ЄС. А торгувати – так, але на своїх умовах, які більше схожі на отримування репарацій від переможеного ворога. Або на рекет бізнесу з боку криміналу, що ментально дуже близько Путіну та його оточенню.

Трамп цього бачити категорично не хоче. Хоча одночасно той самий Трамп дав команду перевірити стан ядерної зброї США. Хоча "Томагавків" нам давати не поспішає.

До речі, ці перевірки будуть не у вигляді повноцінних ядерних випробувань, що заборонено чинними міжнародними угодами, а у вигляді лабораторних досліджень: беруть незначну кількість ядерного матеріалу з боєголовки й вивчають, чи достатня кількість нейтронів виробляється під час опромінювання для запуску ланцюгової реакції розпаду. З термоядерною зброєю приблизно так само, тільки з використанням лазерної техніки.

А в нас сформувалася чергова "незламна фортеця" у вигляді Покровська-Мирнограда. Змінити вкрай важку ситуацію там силами декількох відділень навіть найкращих спецпризначенців неможливо. Ми фактично втратили цей укріпрайон тоді, коли ворог дронами серйозно ускладнив нашу логістику. Все, що відбувається після цього, – це повільне втрачання бійців і позицій замість вчасного організованого відходу з технікою та іншим спорядженням.

Розумію, що напередодні потенційної зустрічі Трампа – Путіна, потім зустрічі Трампа с Сі Цзіньпіном, давати ворогу потужний аргумент у вигляді втрати двох українських міст було не можна. Хоча ніколи не погоджуся з тим, що українці мають героїчно гинути у безнадійній ситуації задля сприятливого фону чиїх-то переговорів. Але зараз навіщо ці сталінські накази "ні кроку назад"?

У 2023 році Україна вела маневрову оборону, ЗСУ організовано відходили з позицій, які неможливо втримати, зберігаючи головне: бойовий потенціал. Що помінялося, окрім того, що зараз поповнення нашого війська відбувається незадовільно? Невже це потенційне наближення виборів так впливає на характер наших бойових дій?

З позицією Трампа, коли він бачить у Путіні бажання не вбивати та руйнувати, а торгувати та будувати, до виборів ще надто далеко. А до повторення ситуації з аварійним згортанням Курської операції з наслідком, що ворог зайшов на територію Сумської області, вже надто близько.

Оригінал