19 березня моряк Олександр Бойчук востаннє виходив на зв’язок з дружиною Оксаною. Бойчук –  головний старшина військової частини А0373 дев’ятого дивізіону надводних кораблів ВМС України. Ще наприкінці грудня 2021 року він вирушив на бойові завдання до Маріуполя, там зустрів російське вторгнення та став одним із захисників міста. 19 березня Бойчук виходив з оточення та, ймовірно, відтоді разом з іншими моряками перебуває у російському полоні. Найімовірніше – в Оленівці. 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Поле для маніпуляцій. Як Росія гальмує обміни полонених
Оксана та Олександр Бойчуки (Фото надане Оксаною Бойчук)

Пошуки та обміни полонених постійно ускладнює російська сторона. Наприклад, у випадку з Олександром Бойчуком та іншими моряками його частини – росіяни спочатку підтверджували, що вони в полоні, а потім спростували це. Оксана Бойчук має лише підтвердження від українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Бойчук писала листи до Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та до робочої групи ООН із насильницького зникнення. Але відповіді поки немає. Така сама ситуація у родичів інших моряків з частини А0373.

Поле для маніпуляцій. Як Росія гальмує обміни полонених
Оксана Бойчук (Фото: Богдан Кутєпов/LIGA.net)

Разом із чоловіком Оксани в російському полоні перебувають ще 42 моряки (але оновлена цифра зараз уточнюється). Загальне число українських полонених також неточне – за різними офіційними заявами воно варіюється між 2500 та 7000 тисячами людей, куди входять військові та цивільні.

"Точну кількість ми будемо знати лише тоді, коли закінчиться війна, – каже уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко. – Зараз ця цифра постійно змінюється, і в деяких випадках ми можемо лише припускати, що сталося з людиною. Наприклад, ми можемо подивитися з дрона, чи є тіла на конкретній території, де відбувалися бойові дії. Якщо їх немає – вірогідно, військові потрапили у полон, і тоді ми починаємо шукати їх там".

Оксана Бойчук створила групу рідних моряків, що зникли, та координує їхні спільні дії з пошуку. В групі вони обмінюються сайтами з пошуку військових, телеграм-каналами та будь-якими способами дізнатися хоча б щось – наприклад, в які інстанції потрібно звертатися та писати листи.

"27 вересня наша група родичів приїхала до Києва на зустріч із представниками Координаційного штабу, – каже Оксана Бойчук. – Там ми переконалися, що робимо все правильно. Адже, наприклад, нам сказали, що дуже важливо, щоб рідні писали колективні та індивідуальні листи в робочу групу ООН та в МКЧХ".

"Росія має підтвердити Міжнародному комітету Червоного Хреста перелік полонених та їхнє місце перебування,  – говорить представник Головного управління розвідки (ГУР) Андрій Юсов. – Але цього не відбувається, частина полонених залишається не підтвердженою. Зокрема, російська сторона робить це для затягування обмінного процесу та тиску на Україну. Але врешті обміни все одно відбуваються, і Україна повертає додому і не підтверджених полонених, і навіть безвісти зниклих".  

Поле для маніпуляцій. Як Росія гальмує обміни полонених
Фото: Богдан Кутєпов/LIGA.net

Всі зниклі військові з частини А0373 є у списках на обмін – про це їхнім рідним повідомили у Координаційному штабі. Але прогнозів щодо термінів обмінів немає – бо ними також маніпулює російська сторона. Може переносити дати або, за словами офіційного перемовника з російською стороною щодо обмінів Дмитра Усова, іноді привозить обмінювати не тих людей, яких подавала у списках.

"Бували випадки, коли ми приїжджали на обмін, а росіяни привозили не тих людей, яких раніше включали до списків, – каже Дмитро Усов. – Я питав: "Де той, чому привезли іншого?". Росіяни відповідали: "Цей вам не потрібен?" А нам потрібні всі, бо це всі наші".

Саме через такі маніпуляції росіян рідним полонених не повідомляють заздалегідь про те, що планується обмін. Вони дізнаються вже тоді, коли обмін відбувся.

Оксана Бойчук, як і інші дружини українських полонених, сподівається, що скоро побачить свого чоловіка. Тим паче, за словами Дмитра Усова, після обміну "азовців", який стався 21 вересня, повертати наших військових стане простіше.

Адже паралельно з роботою над цим обміном українська сторона три місяці працювала й над іншими домовленостями про обміни. Зокрема, каже Усов, вже є домовленість про обмін "всіх на всіх важкопоранених".