RU

Без вас: Росія – це хвороба. Яку треба перемогти неодмінно

Без вас: Росія – це хвороба. Яку треба перемогти неодмінно

спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital
24.11.2022, 17:14

Хворіти неприємно. Але ми маємо боротися. Головне – не задавнити цю хворобу, щоб не дати їй шансу стати хронічною

Я зрозумів своє ставлення до нинішньої ситуації у Києві та інших містах України. Коли немає світла і зв’язку, коли не сходиш до туалету, бо немає води, а зима загрожує бути не тільки темною, а й холодною. Як до хвороби. До тимчасової проблеми, яку треба перетерпіти. І так само ставлюся до Росії – як до небезпечного вірусу. Який треба перемогти. І від якого не можна одужати за один день. Який забирає в тебе сили, який може вбити, якщо з ним не боротися, якщо твій організм буде заслабким. 

Чи приємно хворіти? Ні, неприємно. Але нікуди не подінешся. Якщо так вже трапилось, що ти захворів. Якщо так вже трапилось, що поряд є божевільний сусід. Головне – щоб хвороба не стала хронічною. Головне – не задавнити цю хворобу, щоб не дати їй шанс стати хронічною. 

Коли ти хворієш і дивишся на те, як інші люди отримують насолоду від життя, це дуже неприємно. Як в дитинстві, коли ти сидиш вдома з температурою, а хлопці бігають у дворі і грають у футбол. Так і зараз, коли ти без світла і зв’язку, а в цей час десь у Катарі чи лондонських пабах люди дивляться футбол, ти думаєш про те, який несправедливий цей світ. Ти хочеш бути одним із них, як це було завжди, хочеш отримати назад те, що ти втратив. Але не можеш це зробити саме зараз. Але ти знаєш, коли одужаєш, ти знову приєднаєшся до всіх. 

Коли хворієш, не йдеш на компроміси з вірусом. Не кажеш, що вірус точно переміг. Ні. Ти лікуєшся. Ти підсилюєш свій імунітет. А потім ти одужаєш. Це може може знадобитися багато часу, але хвороба рано чи пізно відступає. А ти йдеш далі. 

Чи ти ненавидиш свій вірус? Можливо. Але холодною ненавистю презирства до паразитичної істоти, яка не може існувати сама собою. Так само і Росія. Кожного разу, коли летять ракети ти думаєш про те, що помста – це блюдо, яке подають холодним. І твоя ненависть нікуди не дівається. Вона стає просто більш зваженою і холоднокровною. Твоя ненависть – це як імунітет від віруса, який залишається з нами на все життя. Який не дасть більше ніколи шансу захворіти любов’ю до Росії чи росіян. І цей імунітет буде закарбований в моєму ДНК, щоб передаватись наступним поколінням. Це буде дуже стійка ненависть. А холодна раціональна ненависть – це дуже ефективна штука.

Я довго думав, чому мені зараз морально набагато легше, ніж в лютому і на початку березня? І зрозумів. Бо зараз ти чітко усвідомлюєш тимчасовість цієї хвороби. Ти розумієш, що прийде весна. Що буде тепло. Буде світло. І Україна буде існувати. І треба просто не скиглити, а, зціпивши зуби, чекати. Перечекати високу температуру. Перечекати слабкість. Перечекати інші прояви цього вірусу. Дуже неприємні. Але тимчасові.  

І це рятує. Бо це відганяє відчай. Бо ніч не страшна, якщо знаєш, що зранку буде світанок. Бо зима так не лякає, якщо ти точно знаєш, що буде весна.

І зараз ми знаємо, що Україна переможе. Не віримо, а саме знаємо. І розуміємо, що відчай кремлівського диктатора Володимира Путіна штовхає його до терористичних актів. Бо він не може виграти на полі бою. І він сподівається лише на те, що терактами змусить українців зупинитись. Він думає, що це змусить нас капітулювати. 

Але Путін, як відомий історик, не знайде прикладів, коли суспільства, чиї армії перемагали, суспільства, які розуміють, чому і за що вони воюють, прогиналися б під тиском незручностей. Так не працює. Ми це знаємо. Може це знає і Путін. Але у нього немає іншого шансу, і він хапається за ту соломинку.

Ми знаємо, що Україна переможе. Ми знаємо, що Збройні сили України перемагають. І ми, цивільні, маємо просто не заважати їм. Солдатам і офіцерам, чиє життя зараз набагато менш комфортніше, ніж у мешканця будь-якого району будь-якого мирного міста. Тому ми маємо терпіти. Бо в окопі ще страшніше і холодніше, нема води і світла вночі. І тому нам легше терпіти. А з надією терпіти легко. Бо ми маємо дотерпіти до перемоги.  

І ця тимчасовість дозволяє набагато легше переживати всі незручності і проблеми, які Путін і його терористи створюють навколо.

Росія просто хвороба. І нам потрібен час, щоб одужати. І одужання ніколи не буває приємним процесом. Але іншого вибору просто немає…

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Вакансії
Більше вакансій
Junior SEO-спеціаліст
Киев Ligamedia
Manual QA Engineer
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини
Популярне