Україна має надзвичайні виклики війни, але водночас мусимо готуватися до післявоєнних викликів.

У першу чергу, це демократія. Ми завжди пам'ятаємо, що перемагаємо тому, що ми демократія, яка протистоїть автократії. Водночас ми маємо обмеження демократії, викликані війною й воєнним станом, і перед нами постане виклик відновлення демократії в повному обсязі після перемоги.

Наступне випробування – відбудова. Величезний виклик не просто відбудувати зруйноване, а build back better, або навіть build forward. Тобто скористатися шансом на модернізацію країни, переведення її на наступний щабель розвитку.

Третій виклик – травма. Перед Україною постане виклик перетворити травму величезної кількості людей на посттравматичне зростання, якщо це можливо.

І врешті – національне примирення. Старі розколи в Україні зникли, але з'явилися і поглибляться нові розколи, які доведеться долати. Нам потрібно буде допомогти повернутися мільйонам тих, хто виїхав, і пройти через складний процес відновлення правовладдя на звільнених територіях.

Але коли ми говоримо про права людини сьогодні, ми не можемо мовчати також про порушення прав людини в нинішній РФ – російській імперії, про права поневолених корінних народів. І я певен, що варто говорити і про це.