Що дивує у листі США з переліком реформ для України
Стосовно списку реформ, який передали з Посольства США до українських урядових функціонерів. Чому я радий, чого очікую і від чого здивувався. Зараз без зради, хайпу та політизації. Це все буде, але пізніше.
Документ справжній, це вже підтвердило Посольство США, також цей документ направлений всім міжнародним донорам України. При цьому Посольство США наголосило, що це пропозиції до обговорення, а не ультиматум.
Почну з того, що вперше за багато років в такому документі немає нічого про фінансову сферу України. Це дуже висока оцінка діяльності Національного Банку та його голови Андрія Пишного і Міністерства Фінансів та його голови Сергія Марченка від наших союзників. Зазвичай в таких документах завжди є теза про підсилення незалежності Національного Банку.
Багато хто описує цей документ, як "гроші в обмін на реформи", бо так сформульовано. Але в мене є дещо інша думка. США розуміють, що війна буде довгою, і документ сфокусований на тому, аби підвищити спроможність України витримати довгу війну. Це потребує прозорості державного управління, відновлення конкурсів у стратегічних держпідприємствах, розвитку Мінстратегпрому та УОП, організацію координації ВПК та армії, підсилення спроможності армії і НАЙГОЛОВНІШЕ нашу спроможність хоча б частково фінансувати бойові дії та залучати інвестиції. Ну і відбудова додатком.
Тобто дві частини. Забезпечення армії та залучення інвестицій. Саме тому є армія та оборонка, ну і про національну безпеку, зокрема економічну. Державного фінансування від донорів та міжнародних інвестицій не вистачить, тому питання заходу у країну приватних інвестицій на роки стає дуже важливим. Ми повинні навчитись жити, як Ізраїль та Південна Корея, ми повинні бути спроможними залучати інвестиції навіть під загрозою ракетних ударів.
Наша армія повинна модернізуватися навіть під час війни (хоча це і дуже складно). В армійському пакеті – реформи МО, Мінстратегпром, колишній Укроборонпром, взаємодія ВПК та МО, стандарти НАТО.
В інвестиційному – корпоративне управління, антимонопольний, НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК, СБУ, БЕБ, суди загалом та КСУ, енергоринок, АРМА, Нацпол, Генпрокуратура, митники та прикордонники, Рахункова та сумнозвісна ДАСУ. І один пункт на відбудову – про інспекторів.
Не дивує відсутність питань до Податкової. На армію податкова не дуже впливає (напряму), а проблеми українського бізнесу в інвестиційному пакеті від американців дивно б було побачити. На думку американців, якщо податкова буде створювати проблеми, то з нею питання вирішать НАБУ та САП. А блокування податкових накладних великих інвесторів не торкнеться. Шановний український бізнес, цю проблему доведеться вирішувати самостійно. В американців все окей.
В мене тільки здивування викликала фраза про "сформувати Раду Громадського Контролю НАБУ" (дослівно form a public oversight council) в пункті про НАБУ. РГК НАБУ сформована. Вона функціонує. Можливо, це відлуння звинувачень в політизованості РГК НАБУ, які ви всі чули, під час висвітлення справи Коболєва.
Хоча здається, що пунктів інвестиційних більше, пункти про армію важливіші і, на мою думку, складніші. У більшості випадків пункти інвестиційні про підвищення прозорості, кадровий відбір та створення незалежності. Це можна плюс-мінус зробити за умов політичної волі або великої домовленості Офісу та Білого Дому. Скандалів буде безліч. Але це можливо більш-менш у вказані строки, хоча роботи і багато.
А от впровадження стандартів НАТО скрізь – складна річ сама по собі. Як робити це в армії, яка воює, я взагалі не дуже розумію (втім, я і простий молодший лейтенант). Налагодження горизонтальних зв’язків від ГШ та МО з Мінстратегпромом та УОП, це всього один розділ в документі, але роботи там не просто багато, а дуже багато. І строки там ну прямо впритул. Не заздрю Камишину та Умєрову. Але дуже сподіваюсь, що в наступному такому пакеті до їх установ не буде питань, як до НБУ. Це потрібно і нам самим.
Загалом цей документ сигналізує, що Сполучені Штати обирають курс на довгу війну і зацікавлені в стійкій в часі Україні. Якщо когось лякає довга війна, то я вам про це сказав ще у березні 2022-го, для мене тут новин нема. Для мене страшніше була б ВІДСУТНІСТЬ пропозицій, бо це б могло свідчити якраз про втому від України і небажання займатися нами.
Хтось каже, що цей документ – це щось страшне, але я дивлюсь на це інакше. Це, як не дивно, шлях до укріплення довіри в майбутньому. Ми не впали, це здивувало весь світ, і спочатку на нас боялися дихнути, бо цілий світ думав, що ми завалимося. І не дуже розумів, як ми встояли та витримали.
Тепер в нас вірять як у країну. Ми не Ірак, не Сирія, не Афганістан. Ми спроможні. Тепер нам кажуть, окей це надовго, і ми віримо, що ви можете стати, як Південна Корея чи Ізраїль.
Ну, я не проти.
Давайте до справ.
