Гуляємо з собакою в харківському гідропарку – там неймовірна краса, всі барви осені: від яскраво-жовтого до вогненно-бордового. Я збираю листя для своїх прикрас, а доберман грається зі щеням лабрадора.

Малюк кумедно тікає, падає, перекидається, а мій "автобус" наздоганяє його й обережно штовхає носом. Господиня щеняти, дівчина років сімнадцяти, сміється так заразливо. Каже: "Еріку, ну я ж тебе тільки вчора викупала!". У неї з собою пакет із хлібом – годувати диких качок.

І вся ця цілком звичайна картина світу (навіть не картина, а епізод) ніколи б не здавалася кінематографічною, якби не автоматна черга на її тлі.

Читай повний матеріал з підпискою LIGA PRO
Вже маєте LIGA PRO?