Думка
Красива харківська осінь: питання про кінець війни зникло – вчимося жити заново
Звичайна картина світу ніколи б не здавалася кінематографічною, якби не автоматна черга на її тлі. Безперервна, що не стихає жодної хвилини

Анна Гін
письменниця, блогерка
Реєструйся і слухай
Гуляємо з собакою в харківському гідропарку – там неймовірна краса, всі барви осені: від яскраво-жовтого до вогненно-бордового. Я збираю листя для своїх прикрас, а доберман грається зі щеням лабрадора.
Малюк кумедно тікає, падає, перекидається, а мій "автобус" наздоганяє його й обережно штовхає носом. Господиня щеняти, дівчина років сімнадцяти, сміється так заразливо. Каже: "Еріку, ну я ж тебе тільки вчора викупала!". У неї з собою пакет із хлібом – годувати диких качок.
І вся ця цілком звичайна картина світу (навіть не картина, а епізод) ніколи б не здавалася кінематографічною, якби не автоматна черга на її тлі.
Читай повний матеріал з підпискою LIGA PRO
Вже маєте LIGA PRO? Авторизуйтесь
Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net


Коментарі (0)