Читаючи Святе Письмо, ми не просто дізнаємося про події двохтисячолітньої давнини, а навчаємося тієї мудрості й любові, яких вимагає від нас і до яких заохочує Всевишній.

Нам відомо, що Христос завжди молився напередодні або під час важливих подій у Своєму житті. Тож після Тайної вечері Він іде до Гефсиманського саду разом з трьома учнями. Залишивши їх пильнувати, Він усамітнюється та палко молиться: "Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти" (Мф. 26: 39).

Під час цієї молитви глибоко виявляється те, що Спаситель має дві природи: Він Бог, але Він і Людина. Як Син Людський, Він просить про уникнення страждань і боїться смерті. Та як Син Божий Він має прийняти волю Отця й випити "чашу цю" до кінця, аби зрештою перемогти смерть.

Гефсиманська молитва – час великих душевних мук для Спасителя. У пустелі Його спокушав диявол; але в Гефсиманському саду Йому доводиться протистояти власному страху смерті, аби звершити волю Отця Небесного.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал, підпишіться на LIGA PRO
Наша краща пропозиція
На рік
42 €
На місяць
5 €
Вже маєте LIGA PRO?