Профтех, який потрібний роботодавцям: що змінить реформа професійної освіти

Українська профтехосвіта давно потребувала змін. Чинна редакція закону "Про професійно-технічну освіту" укладена у 1998 році, коли не було цифровізації та сучасних технологій. Ринок праці та й освіта з того часу змінились, а закон – ні.

Україна, бізнес, а головне – самі студенти потребують іншого регулювання освіти та навчальних закладів, які випускатимуть фахівців із гнучкими навичками, спроможних адаптуватися, вчитись упродовж життя та освоювати нові вміння. Саме тому Верховна Рада має намір проголосувати у другому читанні законопроєкт 13107-д "Про професійну освіту", який має перезапустити систему профтехів.

Чому це важливо саме зараз?

В Україні триває війна, мільйони людей переїхали, доступ до навчання для жителів великих міст і сіл та містечок нерівномірний, а освітні програми не відповідають реальним вимогам.

У 2025 році у багатьох галузях, навіть на високооплачуваних позиціях, існує серйозний дефіцит фахівців. У дослідженні KSE (2024–2025) зазначено, що понад 60% опитаних роботодавців відчувають складнощі з підбором кадрів саме через відсутність кваліфікованих спеціалістів у професійному та технічному сегменті. Особливо це стосується будівництва, енергетики, транспорту, інженерії, легкої промисловості та агросектору. Усе це прямо впливає на спроможність до економічного та інфраструктурного відновлення країни.

Саме тому професійну освіту потрібно змінювати – рішуче й системно.

Професійна освіта – це не "план Б" для тих, хто не вступив до університету, а швидкий шлях до професії, що має попит вже зараз.

Тож ми починаємо змінювати правила гри – й новий закон у цьому допоможе.

Розвиток та зміни у сфері освіти – вимоги європейської інтеграції. Тому навіть до ухвалення закону "Про професійну освіту" ми впроваджували ініціативи, які вже зараз кардинально змінюють профтехи.

Один з таких проєктів стартував у 2024 році – "100 майстерень". Ця ініціатива спрямована на створення сучасних майстерень та лабораторій у закладах професійної та фахової освіти. Торік на оновлення профтехів виділили 549 млн грн з державного бюджету та створили 88 нових просторів для практичного навчання. Цьогоріч передбачено ще 525 млн на нові проєкти – ще 89 майстерень. Пріоритетними для оновлення матеріальної бази є профтехи, які готують фахівців у таких сферах, як машинобудування та енергетика, автоматизація виробництва, робототехніка, металообробка, електротехніка та електроніка, будівництво, транспорт та логістика.

Це лише один з прикладів попередніх урядових ініціатив. Однак новий закон про професійну освіту – це ще й основа для побудови нової системи. Він створює чіткі правила гри: нову структуру, оцінювання результатів навчання, фінансування, партнерство з бізнесом.

Ухвалення закону України "Про професійну освіту" є одним з індикаторів виконання Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу у другому кварталі 2025 року.

Що зміниться після ухвалення закону?

- Єдиний рівень та новий імідж. Сьогодні професійна освіта формально поділена на три рівні – початковий, базовий і вищий. Та на практиці цей поділ створює плутанину для учнів, закладів і роботодавців, адже насправді абревіатури (усього заклади діляться на 18 типів) ПТУ, ЦПТО чи ВПУ давно не відображають конкретний рівень навичок. Здобувачі професійної освіти зможуть мати академічну відпустку, проходити стажування, брати участь у студентському самоврядуванні. Одне із завдань – змінити ставлення та імідж професійної освіти у суспільстві, щоб профтех вважався престижним та перспективним.

- Збільшення фінансової та управлінської автономії закладів. Заклади освіти зможуть функціонувати як некомерційні товариства, що дозволить їм гнучкіше розпоряджатися фінансами, самостійно формувати перелік посад та відмовитися від тарифної сітки. Професійні коледжі отримають можливість розпоряджатися коштами, які зароблять, надаючи освітні послуги. Зароблене вони використовуватимуть на розвиток власного закладу.

- У кожному закладі будуть створені наглядові ради. Вони відповідатимуть за проведення конкурсів на посаду директора, оцінюватимуть його ефективність, затверджуватимуть стратегію закладу, а також погоджуватимуть зміст освітніх програм. До наглядових рад увійдуть представники бізнесу, які співпрацюють із закладом. І це дозволить роботодавцям безпосередньо впливати на якість підготовки спеціалістів.

- Менше бюрократії. Бізнес допомагатиме закладам створювати освітні програми. Замість великої кількості стандартів освіти – буде один рамковий, тож більше не доведеться чекати, щоб МОН розробило та затвердило такий документ за кожною новою професією. Також буде спрощена процедура ліцензування та скасовано атестацію закладів. У результаті – очікуємо на швидку появу нових професій та освітніх програм.

Також запустимо нове положення про дуальну освіту, так люди зможуть навчатися на базі підприємств – як це працює в ЄС. Для популяризації поєднання роботи з навчанням буде створено "студентський трудовий договір", за яким студенти отримуватимуть більше грошей за виробничу практику.

Врешті, професійна освіта в Україні стане більш інтегрована в європейський простір, задовольнятиме потреби ринку праці та зробить вагомий внесок у відновлення економіки.