Я закінчив школу 2009 року, коли вперше вступ до вищих навчальних закладів почав відбуватися винятково за результатами ЗНО (Зовнішнє незалежне оцінювання. – Ред.). Пам'ятаю, як тиск навколо цього іспиту буквально пронизував наше життя: батьки нервували, вчителі поспішали завершити програми, а ми, одинадцятикласники, жили думкою про цей єдиний визначальний момент. Предмети, з яких не потрібно було складати ЗНО, миттєво втрачали важливість, ставали другорядними, і навіть вчителі вже не вимагали того ж завзяття в другому семестрі, що й раніше.

Але, попри стрес і важку підготовку, я досі переконаний, що впровадження ЗНО було правильним рішенням, адже це суттєво зменшило корупцію та дало можливість кожному абітурієнту проявити свої здібності.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку