Трохи з іншого боку. Або чому Ліонель Мессі пішов з Барси через фанатів
Футбольний клуб "Барселона" – найбільша команда в спорті. По крайній міре, по виручці. Але на відміну від інших суперклубів, Барса майже не приносить операційний прибуток. Ті ж Dallas Cowboys заробляють при виручці 800 млн близько 280 млн. У Барси же збиток в розмірі 118 млн при виручці більше 1 млрд. Очікується, що в цьому році збитки складуть взагалі більше 500 млн.
Можна довго розбирати чинники, але є один, який все показує. Фонд заробітної плати клубу складає 110% виручки. І тому Ліонель Мессі мав піти.
І тому модель участі фанатів – це ключова проблема. Так як вони вибирають президента.
Більшість команд – це компанії з приватними власниками. В Іспанії два найуспішніших клуби: "Барселона" і "Реал Мадрид", на 100% належать їх фанатам.
У 1990-і і 2000-і роки це дало їм фінансову перевагу перед їхніми суперниками. Оскільки їм не потрібно було приносити прибуток акціонерам, вони могли фінансувати придбання дорогих гравців за рахунок великих боргів.
Але потім з'явилися фонди, мільярдери і шейхи, і все змінилося. Вони почали фінансувати покупки гравців не тільки за рахунок боргів, але і за рахунок вкладень в акціонерний капітал. А іспанські клуби не можуть продати частку без схвалення уболівальників; сценарій, який неможливо уявити.
Почався болісний пошук виходу з ситуації. Суперліга була одним з рішень. Це було б спільне підприємство, а значить власний капітал. Під який можна було залучати додатковий капітал. Але її вбили.
Тепер уже ЛаЛіга надає командам аналогічну можливість. 10% продати гіганту CVC Capital Partners.
Суперліга, ситуація з Мессі внесли розбрат в стрункі ряди фанатів. Які почали кидатися і розбиратися в причинно-наслідкових зв'язках.
Яка модель володіння краще і надійніше? Звичайно, політкоректно говорити, що німецька, з її балансом між приватною і фанатською власністю здається більш розумною.
Але мені віриться, що саме американська система приватних володінь більш стабільна в часі. І саме вона дає одночасно стабільність розвитку через приватне володіння і видовищність спорту через системи драфту і межу для зарплат.
