Хунти для Москви, демократи для Києва. Як Україна конкурує за вплив на Африку

23 грудня у столиці Малі Бамако завершився саміт конфедерації Альянс держав Сахеля (AES). За його підсумками Служба зовнішньої розвідки України зробила висновок: Кремль нарощує інвестиції в африканські режими ситуативної вірності.Київ вже третій рік намагається конкурувати з Росією за вплив в Африці, роблячи ставку на зовсім інші держави. LIGA.net розбиралась, хто має більше перспектив у змаганні, перемога в якому потрібна обом.Як Росія успадкувала Африку від СРСРРосія має вдвічі більше посольств в Африці, ніж Україна. Москва, спираючись на минуле, створює позитивний імідж, пише в Chatham House дослідниця Дженні Матерс.Росія присутня в Африці 80 років – дипломатичний апарат успадкувала ще від СРСР. Хоча у 1990-2000-х роках Кремль мало цікавився Африкою через власні проблеми. Системно працювати на континенті почали з 2014 року.Сучасні відносини залежать від попереднього рівня впливу СРСР на ту чи іншу країну, пояснює аналітик у справах Африки в аналітичному центрі ADASTRA Ілля Нестеренко.Радянський вплив в Африці розпочався з Микити Хрущова і холодної війни, коли континент позбавлявся колоніалізму. Відтоді Москва старається впливати на Алжир, Єгипет, Сомалі, Ефіопію, Мозамбік та Анголу. Дві останні – колонії Португалії, які Лісабон довго не відпускав.Методи впливу – різні. Від підтримки місцевих підпільних комуністів до державного фінансування і культурної підтримки.Приклад невдалого втручання Радянського союзу – Демократична республіка Конго (ДРК). Там втручання закінчилося нічим для СРСР і п’ятьма роками громадянської війни для ДРК.У ПАР СРСР системно підтримував Африканський національний конгрес (АНК), який боровся з апартеїдом. Там теж досі згадують добрим словом Москву.Але зараз можливість росіян впливати на ту чи іншу країну часто залежить від того, наскільки вона демократична, констатує з Кейптауна співзасновниця Української асоціації в ПАР і наукова співробітниця Університету Стелленбош Дзвінка Качур:У ПАР суспільство вибирає владу і формує політику. У 2013-2018 роках вплив Росії тут був сильним через тодішнього президента Джейкоба Зуму, який тісно співпрацював з Москвою, бо хотів копіювати російську модель влади, – розповідає вона. – Тоді вплив РФ ширився через зв’язки на найвищому рівні.З 2018-го президентом став Сиріл Рамафоса, а країна повернулась до демократії.За словами дослідниці, зараз ПАР – рівновіддалена і від України, і від Росії. Тому тут багато жителів ніяк не уявляють війну в Україні, вважають, що вона завершилася, бо про неї менше говорять.Як Україна заходить на континентКиїв почав вибудовувати відносини з Африкою з нуля у 1990-х. З 2022-го присутність України в Африці розширилася. Зараз Київ має посольства у 20 з 54 країн континенту, пише в Chatham House дослідниця Дженні Матерс.Є чимало тем, які допомагають Україні знайти спільну мову з різними країнами. Основний меседж, який українці поширюють у ПАР, – повернення вкрадених Росією українських дітей. Комунікація про інші злочини росіян не така чутлива для африканців, як для європейців.У ПАР є незалежні суди, медіа, які підтримують українців. Головний український союзник у країні – громадянське суспільство. Воно допомагає доносити правду про війну.Інші наслідки російської агресії, які єднають Україну з африканцями, – це, наприклад, тема ядерної безпеки.ПАР – єдина країна на континенті, де діє АЕС, та єдина, яка добровільно віддала ядерну зброю, тож ситуація в Україні зрозуміла цій державі. Ще одна спільна больова точка – реформа ООН. Адже Рада безпеки ООН не діє для України так само, як для країн Африки.М’яка сила, дезінформація і ботиКультурна дипломатія Росії в регіоні працює вкрай потужно, кажуть дослідники. Вона включає мережу з 15 "російських домів", які пропонують безплатні уроки російської та стипендії в університетах Росії. За допомогою піар-кампаній росіяни показують себе впливовим гравцем у світі, який серйозно ставиться до відносин з Африкою.Меседжі часто доносять через соцмережі, які звертаються до аудиторій рідними мовами. Ця автентичність допомагає дружнім до Росії повідомленням отримати відгук. Багато африканців із підозрою ставляться до Заходу. Допомога Києву від ЄС і США – причина, чому важко достукатися до жителів континенту.Наміри Києва щодо членства в НАТО також послаблюють українські антиколоніальні меседжі. Західні цінності секуляризму і підтримки прав ЛГБТ менш прийнятні для африканців. Москва постійно інформаційно підсвічує цю різницю у поглядах, протиставляючи консервативні цінності словам про занепад Заходу.Після 2022 року Москва в ПАР проводить цілеспрямовані медіакампанії, які мають показати українців расистами. Схема – стандартна: трохи правди і багато брехні. Питання расової дискримінації в ПАР чутливе. Росіяни на ньому зіграли. Україну показували як частину Європи, звідки були колонізатори. Росія представила себе борцем із колоніалізмом, а Україну – як колоніальну країну.Африканський центр стратегічних досліджень провів проєкт – з 2022-го нарахував 72 кампанії дезінформації на континенті. Основний регіон – Західна Африка. Той самий, де більшість проросійських режимів і де найбільше діяла ПВК Вагнера.Кампанії відбуваються через соцмережі та місцеві медіа. Вони перекидаються з країни до країни. Кампанія в ТікТок, спрямована на Нігер і Малі, мала вплив у ДРК, яка теж франкомовна.Вони працюють на спотворення реальності. Злочини росіян та нещастя, пов'язані з війною, викликають емпатію. Однак завдяки меседжу "Війна – це погано, українським біженцям співчуваю, але винен Захід, а через те, що він допомагає Україні, з нею не все в порядку" вина за агресію перекладається на жертву.Медіакампанії Росія часто фінансує через криптовалюту. Їх тяжко відстежити. Ця індустрія дозволяє винаймати ботів з Індії, а менеджерів – із ПАР. "Те, що сьогодні вони пропагують Росію, не означає, що завтра не будуть за Україну – ви можете найняти тих самих ботів", – уточнює Качур.Росія працює з 2022-го з місцевими інфлюенсерами. Вони закладають вигідні Кремлю меседжі у свої звичні розповіді. Це складно моніторити, бо блогер не говорить постійно про Росію.У ПАР є російський Культурний центр, представництво Росатома, партії, які відкрито отримують гроші від росіян.Деякі країни більше співчувають Україні. Це ситуативні партнери – Гана, Ліберія, Кот-д'Івуар, Кенія, Ботсвана, Марокко і Туніс. Вони за український наратив, що країна бореться за демократію. Багато ключових держав, наприклад, Ефіопія, ПАР чи Нігерія, обережно балансують, зазначає Нестеренко.Зброя, золоті шахти і хунтиКлючовий інтерес Росії на континенті – незаконна торгівля цінним камінням і золотом. У 2022-2023 роках РФ заробила як мінімум $2,5 млрд на африканському золоті.Існує клуб диктатур в ізоляції від західного світу, який співпрацює з Москвою – передусім хунти Західної Африки.У низці країн регіону у 2015-2016 роках був спалах ісламського тероризму, і зараз у багатьох із них є військові диктатури – майже кожна співпрацює з Росією як противагою Заходу, зазначає Нестеренко. Приклади – Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, ЦАР.За даними Служби зовнішньої розвідки України, Малі, Буркіна-Фасо та Нігер прискорюють інституційне оформлення конфедерації Альянс держав Сахеля (AES). Наприкінці грудня лідери трьох країн оголосили про запуск спільних збройних сил, банку розвитку і телеканалу конфедерації.Для Москви це відкриває додатковий простір впливу – у сфері безпеки, фінансів та інформації – без формального взяття на себе якихось зобов’язань.Кремль активно інвестує у розвиток AES. У цій конфігурації Росія може нарощувати присутність, однак ризикує зіткнутися з тими самими практиками опортунізму та зрад, з якими раніше стикалися й інші зовнішні гравці.Африканські країни росіяни використовують також як додаткове джерело ресурсів для війни.За даними міністра закордонних справ Андрія Сибіги, щонайменше 1436 громадян із 36 африканських країн зараз воюють у лавах російської армії в Україні. Декому пропонують гроші, інших обманюють, і вони не усвідомлюють, на що підписуються, або змушують це робити під тиском.Водночас масового вербування Росією людей на війну з Африки, подібно до Північної Кореї, немає. Якби воно відбувалось – про це б уже стало відомо, переконаний Нестеренко.Як, наприклад, це відбулось у ПАР. Там дочка колишнього президента країни Дудузіла Зума-Самбудла обманом вербувала громадян ПАР та Ботсвани для служби в російській армії, аби ті воювали проти України.Але це – лише поодинокі випадки. "На рівні масового залучення зі схваленням держав – такого немає", – запевняє Нестеренко.Багато країн Африки намагаються залишатися нейтральними щодо війни. Виключення – хунти, пов'язані з Росією.Як Україна може конкурувати у боротьбі за АфрикуПріоритет України на континенті – величезний агроринок. Із 2022 року Київ значно наростив активність, щоб посунути економічні, військові та дипломатичні зв'язки Росії в Африці.Зокрема, Україна надала понад 300 000 тонн продовольчої допомоги й військову підтримку державам, які страждають від конфліктів. Гуманітарна ініціатива "Зерно з України" надіслала продовольчу допомогу для понад 8 млн людей у Конго, Ефіопії, Сомалі, Нігерії, Кенії, Судані та Мавританії протягом 2022-2024 років.Відмова Дональда Трампа від частини гуманітарної допомоги США дала Києву змогу довести цінність як партнера для африканських країн, пише Матерс.Росія та Україна пропонують африканським країнам приблизно те саме. По-перше, збіжжя. По-друге, військову співпрацю. Країни купують техніку, стрілецьку зброю, амуніцію, послуги ПВК.Режими, де діє ПВК Вагнер та інші російські угруповання, зазвичай неплатоспроможні – в обмін віддають видобуток золота, цінних каменів, незаконно добутих у конфліктних регіонах. Наприклад, у ЦАР уряд запросив вагнерівців, щоб навести порядок, і розплатився дозволом "кошмарити" золоті шахти.Багатьом країнам співпраця з Україною імпонує ідеологічно – європейці, які не є колонізаторами, а самі намагаються звільнитись від їх впливу, подобаються демократичним державам. Це – перевага, яку має використовувати українська дипломатія.Посунути росіян на ринку озброєння та військових послуг буде важче, ніж на аграрному. У 2024 році українські спецпідрозділи діяли в Судані, щоб підтримати армію проти Сил швидкого реагування та їхніх російських найманців.У Мавританії Київ запропонував допомогу в запобіганні поширенню бойових дій із Малі, поділившись тим, що Максим Субх, спеціальний посланник України в Африці, назвав "досвідом бойових дій та технологічними досягненнями, отриманими в боротьбі проти Росії".В інших випадках відносини повністю розірвалися. У 2024 році з'явилися повідомлення про те, що Україна нібито брала участь у підготовці та наданні розвідданих туарегським повстанцям, які в липні вбили російських і малійських солдатів, що викликало бурхливу реакцію. Незабаром після цього Малі та Нігер розірвали дипломатичні відносини з Україною, а ЕКОВАС – регіональне об'єднання 12 західноафриканських країн – виступило із заявою, в якій засудило "зовнішнє втручання" та "спроби втягнути регіон у поточні геополітичні конфлікти".Як резюмують опитані дослідники, Росія спирається на радянські мережі, золоті шахти, хунти та дезінформацію. Україна – на гуманітарну допомогу, демократичні наративи й досвід війни. Більшість африканських країн обирає нейтралітет, але демократичні держави схиляються до Києва, а авторитарні – до Москви. Від швидкості інституціалізації (посольства, програми, безпекові угоди) залежатиме, чи залишиться Африка радянською спадщиною Росії.Читайте такожБлокада Карибського моря. Як США та Венесуела опинилися на межі війни – три факти