Чому удари по російській нафті більше не шокують світ, а падіння її постачання не лякає

У 600 ядерних боєзарядах Китаю у рази менше сумарної енергії (якщо їх можна б було спалити у реакторах ядерного розпаду і термоядерного синтезу), ніж річна генерація Китаєм електрики з відновлюваних джерел, пише The Economist.

Незалежно від цифр, тренд підмічено вірно. Китай намагається зрівнятись зі США в ядерній сфері, але поки таке станеться, виходить на нові рівні технологій відновлювальної генерації і просуває їх світом шовковими шляхами.

Поки ж глобальна битва нових китайських сонячних панелей із новими американськими малими модульними ядерними реакторами не почалась, Китай все ще сильно покладається на вугілля, США – на нафту і газ. Проте не варто обманюватись тим, що обидві країни не готують рішучого кроку у нове енергетичне майбутнє і решті світу не потрібно в нього зазирати і робити енергетичні ставки.

В російсько-українській війні нафта, значною мірою також газ і атомна енергетика, перетворились на ресурс війни, і вони опинились під ударом з обох боків. Це сильно впливає на РФ і Україну, але в глобальному плані тут вже немає конфліктних спроб перерозподілу ринків, які можуть спровокувати нові війни.

Це симптоми швидкого скорочення цих ринків, і вже очевидно завдяки чому – завдяки нафті й газу російського походження. З цим, здається, вже склався глобальний консенсус, і ніхто не сумує, коли горять російські нафтопереробні заводи і нафтові термінали.

Китай, як він заявляє, все ще не може дозволити собі програшу РФ. Але немає ознак того, що Китай стурбований знищенням російського нафтогазового сектору. Зрештою купить деінде і завалить РФ сонячними панелями, щоб вона не сконала і могла й далі за потреби воювати.

Складніша ситуація з російською атомною енергетикою. Росатом чіпляється за радянські реактори і їх менеджмент у світі, включно з Україною, з якою РФ веде війну на знищення, як раніше Газпром із Транснєфтью чіплялись за труби.

З одного боку, радянські реактори виглядають конкурентами і китайських сонячних панелей, і американських модульних реакторів. Але з іншого – російська атомна енергетика не виглядає настільки списаною з рахунків майбутнього, як російські нафта і газ, і управляючи Росатомом ще певний час можна буде суттєво впливати на світову енергетику.

За це Китай і США можуть поборотись. Вже вкладені в ядерні реактори радянського дизайну інвестиції в самій РФ і в світі великі. Найсвіжіші радянські реактори можуть працювати ще десятиліттями. Але нові майданчики під атомну енергетику і інституції менеджменту, мабуть, вже немає сенсу під них готувати, навіть під найсвіжіші.

Оригінал